Карцинома шлунка: симптоми, лікування, прогноз

Таке захворювання, як карцинома шлунка проявляється у вигляді утворення злоякісних пухлин в слизовій оболонці шлунка. Новоутворення складаються з патологічно мутованих клітин, які, самі по собі не виконують основну функцію шлунка – перетравлювання їжі. При цьому наявність таких утворень самим негативним чином позначається не тільки на функціонуванні органів шлунково-кишкового тракту, а й на загальний стан організму пацієнта. Відомо, що злоякісна пухлина може давати метастази і в інші органи людини, що порушує їх роботу, призводить до негативних наслідків аж до летального результату.

Карцинома шлунка вважається вельми поширеною патологією. Серед всіх онкологічних захворювань карцинома займає друге за поширеністю місце. Найчастіше патологія зустрічається у чоловіків зрілого та старшого віку, однак, відомі випадки захворювання і серед жінок.

Карцинома шлунка – це пухлина, яку відносять до розряду злоякісних. В силу певних негативних причин клітини слизової оболонки шлунка мутують, порушується процес їх формування і розподілу. В результаті цього на слизовій оболонці виникає новоутворення. Його клітини не виконують притаманну шлунковим клітинам функцію, згодом перероджуючись в ракову пухлину (карциноїд).

Стадії розвитку патології

0 стадія – спостерігається початок мутації здорових клітин в ракові. Захворювання протікає безсимптомно, що істотно ускладнює його діагностику. Патологічні клітини розташовуються тільки на слизовій оболонці шлунка, що не поширюючись в інші області.

1 стадія – в залежності від місця локалізації, розрізняють 2 типу захворювання на даному етапі розвитку. 1А – ракові клітини поширюються по слизовій оболонці. 1В – новоутворення зачіпає не тільки слизову, але і проникає в найближчі до шлунку лімфатичні вузли, може проникати в м’язову тканину органу.

2 стадія – ракові клітини поширюються в стінки шлунка, м’язову тканину, більш віддалені лімфатичні вузли.

3 стадія – новоутворення вражає все більшу площу шлунка (всі його шари), кількість уражених лімфатичних вузлів досягає 15. Пухлина постійно збільшується в розмірах.

4 стадія характеризується активним метастазуванням, коли можуть бути вражені абсолютно будь-які органи, незалежно від їхньої близькості до шлунку.

Карціноід шлунка – пухлинне утворення, яке ділиться на 3 види:

  1. Тип А – невеликі пухлини діаметром менше 1 см. Новоутворення найчастіше виникають на тлі таких захворювань як гастрит, виразка. Мають найсприятливіший перебіг, рідко метастазують. Іязикурність летального результату мінімальна – близько 5%.
  2. Тип В – виникає на тлі захворювань органів ендокринної системи (наприклад, при виникненні в них пухлин). Прогноз досить сприятливий, схильність до появи метастаз низька.
  3. Тип С проявляється як самостійне захворювання. Пухлини в цьому випадку мають досить великий розмір (більше 1 см), схильні до виникнення метастазів. Даний тип відрізняється несприятливим перебігом, високою смертністю пацієнтів.

Фактори ризику

На сьогоднішній діти точна причина, яка веде до розвитку карциноми шлунка, не визначена. Однак, є ряд несприятливих факторів, що збільшують ризик розвитку патології. До них відносять:

  1. Зараження Хелікобактер пілорі
  2. Хронічні запальні процеси, що вражають слизову оболонку шлунка
  3. Наявність новоутворень (не обов’язково злоякісних) в інших органах шлунково-кишкового тракту
  4. Неправильне харчування (часте вживання продуктів, що дратують слизову, недостатній вміст в раціоні фруктів і овочів)
  5. Вживання продуктів, що містять речовини – канцерогени
  6. Похилий вік і статева приналежність (карцинома найчастіше зустрічається у чоловіків старшого віку)
  7. генетичний фактор
  8. Неправильний спосіб життя, наявність шкідливих звичок

Клінічні прояви

Існує ряд ознак, наявність яких може свідчити про карциномі шлунка. це:

  1. Втрата апетиту, нудота, блювота, і, як наслідок, різке зниження маси тіла. Порушується процес травлення, а також обмін речовин в організмі.
  2. Гіпертермія до 37-38 градусів як реакція на внутрішні запальні процеси
  3. Анемія – недокрів’я, супроводжуване зниженням рівня гемоглобіну в крові.
  4. Порушення цілісності шлунка, ураження його стінок призводять до проникнення шлункового соку в черевну порожнину. Це, в свою чергу, провокує рясну і часту блювоту – стан, яке вже само по собі становить небезпеку для життя. Блювотні маси коричневого відтінку свідчать про наявність кровотечі в області шлунка.
  5. Пацієнт відчуває складності при прийомі їжі або рідини. Це відбувається в тому випадку, коли пухлина має досить великі розміри, і розташовується поблизу стравоходу, закриваючи просвіт між ним і шлунком. Шматочки їжі не можуть потрапити в шлунок, в результаті чого пацієнт відчуває дуже швидке насичення, а потім і відчуття тяжкості, пов’язане з неможливістю нормального перетравлення їжі.
  6. Якщо пухлина шлунка розташована в нижній його частині, в безпосередній близькості до кишечнику, спостерігаються порушення стільця. Діарея чергується з запорами. Якщо пухлина має великі розміри, можливий розвиток кишкової непрохідності.
  7. Пацієнт відчуває різкий біль в животі.

Симптоми, зазначені вище, виникають не відразу, так, початкова стадія карциноми часто має безсимптомний перебіг, тобто ніяк не позначається на стані пацієнта. Надалі клінічна картина розгортається так:

  1. На першій стадії відзначаються такі ознаки як анемія, порушення апетиту, підвищена стомлюваність, слабкість, зміна забарвлення шкірного покриву (блідість).
  2. Друга стадія характеризується появою болів в області шлунка (інтенсивність болю залежить від розмірів і розташування новоутворення), у пацієнта міняються смакові пристрасті, коли продукти, улюблені раніше, викликають почуття огиди, підвищується температура тіла.
  3. Різке схуднення, часта блювота з домішкою крові, порушення стільця – ознаки третьої стадії.
  4. Четверта стадія характеризується всіма симптомами, зазначеними раніше, а також появою сильних болів у животі. При цьому знеболюючі препарати не здатні зняти больові відчуття. Живіт пацієнта збільшується в розмірах, візуально виглядає непропорційно щодо схудлого тіла.

діагностика

Для того щоб поставити діагноз, лікар здійснює цілий комплекс діагностичних заходів:

  1. Огляд та опитування пацієнта, виявлення характерних ознак захворювання, оцінка загального стану організму
  2. Аналіз крові на вміст онкомаркерів
  3. Ендоскопія – огляд внутрішніх органів шлунково-кишкового тракту за допомогою спеціального приладу – ендоскопа
  4. Рентген органів шлунково-кишкового тракту (проводиться після спеціальної підготовки пацієнта, яка полягає у вживанні великої кількості рідини, збагаченої барієм)
  5. КТГ – дозволяє оцінити розміри і місце локалізації новоутворення
  6. Біопсія – забір невеликої кількості пухлинної тканини з метою дослідження її складу.

методи лікування

На початкових стадіях захворювання (коли пухлина поодинока, не має метастазів), найбільш популярним вважається хірургічний метод видалення новоутворення. При цьому видаляється і уражена область шлунка.

Якщо ж карцинома шлунку перетекла в більш пізню стадію, коли мають місце множинні метастази, використовують такі методи як:

  1. Хіміотерапія – введення в організм препаратів – цитостатиків, що знищують пухлину або зупиняють її зростання
  2. Променева терапія – опромінення організму за допомогою спеціальних радіохвиль. В результаті такого опромінення клітини пухлини руйнуються.
  3. У до- і післяопераційний період пацієнту можуть призначити химиолучевую терапію, тобто змішане вплив цитостатиків і гамма – променів. Це дозволить знизити ризик рецидивів.

Прогноз залежить від того, на якій стадії розвитку було виявлено захворювання, від своєчасності його лікування. Так, на ранніх стадіях розвитку пухлини, коли її розміри не великі і вражена лише область слизової оболонки шлунка, хірургічне втручання здатне не тільки продовжити життя пацієнта, але і привести до повного одужання. На жаль, в більш складних випадках прогноз не настільки сприятливий.

профілактика

Так як карцинома – серйозне захворювання, здатне привести до загибелі пацієнта, питання про те, як йому запобігти саме на часі. Заходи профілактики досить прості:

  1. Правильне харчування
  2. Відсутність шкідливих звичок, рухливий спосіб життя
  3. Своєчасне обстеження та лікування захворювань органів травної системи.