Тазові кістки – це з’єднання парних кісток і крижів в певний замкнуте кільце, всередині якого розташувалися органи матки, передміхурової залози, придатків і сечового міхура. У той час, коли людина робить різні рухи, на тазову кістку покладається величезне навантаження, тому при її пошкодженні людська працездатність значно погіршується.

Перелом тазу – це дуже поширена і неблагополучна травма, яка досить часто супроводжується неприємними ускладненнями.

Найбільш частими випадками стають переломи кісток таза в літньому віці, так як міцність кісток згодом дуже погіршується.

види пошкоджень

Існує класифікація переломів кісток таза:

• травми кульшового кільця без пошкодження його безперервності;
• переломи в місці тазового кільця з присутністю пошкодження його безперервності;
• перелом Мальгеня, при якому характерно подвійне вертикальне порушення кісткової тканини таза;
• травма в місці вертлюжної западини;
• порушення цілісності тазових кісток спільно з пошкодженням його внутрішніх органів.

• Також читайте про перелом сідничної кістки

За характером травми розрізняють:

• стабільні – пошкодження кісток таза, які не зачіпають тазове кільце. Такі переломи називають ізольованими і крайовими;
• нестабільні – в результаті подібних травм піддається ушкодженню тазове кільце;
• пошкодження дна і країв вертлюжної западини (часто супроводжується вивихом стегнової кістки);
• перелоязикавіхі тазових кісток – переломи кісток тазу, суміщені з вивихами.

Буває відкритий (з порушення цілісності м’яких тканин) і закритий перелом (порушується тільки цілісність кістки). Перші ознаки переломом таза можуть відрізнятися один від одного, в залежності від його виду.

Причини виникнення

Перелом кісток тазу може статися в результаті:

• посиленого травматичної дії в дану область;
• дорожньо-транспортної пригоди;
• падіння з різних висот;
• погодних умов;
• занять спортивним видом діяльності;
• недотримання правил безпеки на виробництві та в побуті;
• катастроф природного або механічного походження;
• екстремального відпочинку;
• вогнепальних поранень.

Перелом тазових кісток може також бути викликаний похилим віком або різними захворюваннями, які значно погіршують звичну міцність кісткової тканини:

• остеопороз;
• остеомієліт;
• артроз;
• онкологічне захворювання кісткової тканини;
• туберкульоз кісток;
• інфікування сифілісом.

Іноді переломи таза трапляються одночасно з травмою найближчих внутрішніх органів людини. При таких переломах кісток таза спостерігаються такі ознаки:

• порушення сечовидільної функції або її застій (травма уретри);
• поява гематурії (при пошкодженні сечового міхура);
• синдром гострого живота;
• запори або неможливість стримувати процес дефекації;
• крововиливи з порожнини уретри або промежини.

Головне завдання пози жаби при переломі кісток тазу – забезпечити хворому безпечне положення, при якому його коліна будуть утворювати кут 140 градусів. Якщо правильно провести процедуру фіксації, то можна убезпечити потерпілого від посилення виниклої ситуації.

Транспортування повинна виробляти бригада швидкої допомоги, але якщо перелом тазу стався у віддаленому або недосяжному для лікарів місці, то при перенесенні потерпілого потрібно ретельно стежити за його нерухомістю і правильним положенням на носилках.

Після цього хворого направляють на рентгенографію, яка дозволить точно підтвердити присутність травми і її тип. Далі для того, щоб підтвердити або виключити пошкодження нервових закінчень, судин і найближчих органів – проводиться обстеження за допомогою комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії.

лікувальна тактика

Так як переломи кісток тазу – це досить важкі ушкодження, то першим ділом лікарі роблять протишокову терапію, вводять пацієнту болезаспокійливий засіб і відновлюють кількість втраченої крові в організмі. Далі, в залежності від ступеня травми, кваліфікований лікар підбирає необхідну тактику подальшого лікування. Існують три методи терапії такого перелому:

• консервативне;
• оперативне;
• хірургічне витягування.

Лікування перелому тазу консервативним способом рекомендується в разі легкої, нічим не ускладненою травми. Полягає воно лише в тривалій іммобілізації пацієнта. Протягом трьох або чотирьох місяців хворий повинен здійснювати мінімум рухів і майже весь час перебуває в нерухомому стані на ліжку з твердою поверхнею. Під коліна хворому кладуть спеціальні валики для правильного зрощення кісток і найбільш підходящого, в даному випадку, положення тіла. Під час знерухомлення потерпілому призначаються розробляє фізкультура, процедури фізіотерапії і масаж.

У разі, якщо при обстеженні пацієнта було діагностовано перелом зі зміщенням кісткових уламків, то призначається хірургічне витягування. Полягає цей метод лікування в тому, що спеціалізовану спицю проводять через пошкоджену кістку пацієнта і фіксують в необхідному положенні. Фіксація проводиться за допомогою призначеного для цього апарату з підвішеним важком.

Хірургічне втручання призначається при переломах тяжкого ступеня. Це можуть бути травми із значним зміщенням кісткових фрагментів, пошкодженням життєво важливих органів, а також осколкові або осколкові переломи. Завданням лікарів в даному випадку стає проведення міцної фіксації травмованих кісток, використовуючи для цього спеціальні металоконструкції (пластини, штіфи, гвинти і т.п.).

Багато пацієнтів задаються питаннями «скільки лежати в лікарні з переломом таза і скільки заживає таке пошкодження?». Відповісти точністю на це питання не можна. Все залежить від безлічі факторів, наприклад, від кількості зламаних кісток, від віку пацієнта, від факторів, які спровокували травму, від виду перелому та інших нюансів. Але, працездатність при сприятливому прогнозі відновлюється через 4-6 місяців, а іноді може і затягнутися процес одужання до 8 і більше місяців. У деяких же випадках і зовсім пацієнт залишається інвалідом.

Період лікування, а відповідно і термін перебування в лікарні, встановлює лікуючий лікар, виходячи з результатів обстеження, характеру і ступеня тяжкості травми.

Так як при даному пошкодженні регенерація кісткової тканини відбувається дуже довго, то після тривалого знерухомлення звичні рухові функції людини значно погіршуються. Щоб повністю відновити звичну працездатність кінцівок, необхідна реабілітація після перелому тазу. Процедури реабілітації та їх частота підбирається досвідченим лікарем індивідуально для кожного пацієнта. Методи відновлення можуть бути такі:

• лікувальна фізкультура;
• розробляє масаж;
• фізіотерапевтичні процедури;
• спеціальні вправи;
• правильне харчування.

Тривалість реабілітаційного періоду також призначається лікарем.

Розвиток всіляких ускладнень

При несвоєчасному лікуванні або неправильному підході до реабілітаційних процедур можуть розвиватися такі наслідки перелому тазу:

• атрофуються м’язи ніг;
• з’являється хронічний біль у травмованому місці;
• виникнення кульгавості або зміни в ході людини;
• погіршення працездатності тазостегнового суглоба;
• поява радикуліту або остеомієліту;
• порушення функції сечовидільної функції;
• постійні проблеми з дефекацією;
• занесення інфекції;
• повний або частковий параліч.