Льон – рослина, відоме з давніх часів і з того ж часу використовується в лікарських цілях в силу його цілющих властивостей. Спочатку, для лікування насінням льону використовували відвари і настоянки з них, а пізніше навчилися виготовляти олію.

Склад лляного насіння

У насінні льону містяться:

• слиз;
• ліпіди;
• вуглеводи;
• білки;
• ферменти, вітаміни, макро- і мікроелементи;
• глікозид лінамарін – при його метаболізмі в організмі утворюється токсична сполука – синильна кислота. Тому потрібно уникати перевищення дозування при лікуванні насінням льону;
• лігнано – фітоестрогени – речовини, які надають естрогеноподібну дію.

Унікальний склад лляної олії заслуговує того, щоб на ньому зупинилися докладніше.

Склад продукту

Лляна олія містить в собі безліч вітамінів, серед яких:

• вітамін А,
• вітаміни групи B,
• вітамін Е,
• вітамін К.

А також такі мікро- і макроелементи:

• фосфор,
• магній,
• залізо,
• цинк,
• калій.

Насичені жирні кислоти:

• стеаринова,
• пальмітинова.

Але головною особливістю лляної олії є те, що воно багате цілим комплексом моно- і поліненасичених кислот (омега-3 і омега-6).

Це так важливо, тому що організм не може самостійно їх синтезувати, але вони йому необхідні, тому що є попередниками, з яких організм синтезує речовини (ейкозаноїди: лейкотрієни, простагландини, тромбоксани), що регулюють реакції запалення і імунної відповіді, що сприятливо впливають на судинну стінку , попереджаючи відкладення холестерину. Крім того, ненасичені жирні кислоти – незамінний компонент клітинних мембран і джерело енергії.

опис кошти

Лляна олія отримують методом холодного пресування насіння льону. Воно ненасиченого жовтого кольору, який досягається шляхом його багаторазового очищення – так воно позбавляється від шкідливих домішок. Запах масла віддалено нагадує запах риб’ячого жиру. Смак злегка своєрідний, з гірчинкою.

Щоб якомога довше зберегти смак і аромат лляної олії, тримати його краще в прохолодному місці, далеко від сонця, без перепадів температур і вологості. Зберігати масло краще не довше 1-2 місяців.

Для гасіння та смаження використовувати його не рекомендується – втрачає свої корисні властивості. Краще додавати його вже в готові страви і салати, можна запікати.

Лляна олія може допомогти при лікуванні безлічі органів і систем.

Лляна олія і шлунково-кишкового тракту

Виразкова хвороба шлунка – хронічне захворювання, що виявляється утворенням дефекту в слизовій шлунка, що протікає з чергуванням ремісій і загострень.

При лікуванні виразки шлунка важливо все – в тому числі і особливості харчування. Дієта займає особливе місце. Те, що людина їсть, може погіршити стан шлунково-кишкового тракту, а може поліпшити. Лляна олія може, на додаток до основного медикаментозному лікуванню, сприяти одужанню.

Унікальний склад, а саме полісахариди, які містять насіння льону, при виразці шлунка обволікають слизову оболонку, надають пом’якшувальну та протизапальну дію, сприяє її регенерації і відновленню, нормалізують кислотність.

Як використовувати

Приймати лляне масло при виразці шлунка:

• дорослим – по 1-2 ст. ложки двічі на день;
• діти – 0,5-1 ст. ложки двічі на день.

Найкраще пити лляне масло натщесерце, за півгодини до їди (наприклад, вранці і ввечері), можна також заправляти маслом салати.

Краще за все не піддавати його термічній обробці, а приймати холодним.

Курс лікування близько місяця. Якщо приймати лляне масло менше чи буде помітний ефект.

Протипоказання і запобіжні заходи

Не можна забувати про те, що насіння льону – не таке вже нешкідливе засіб, як здається. У них міститься глікозид лінамарін, який перетворюється в організмі в синильну кислоту – отруйна сполука. Тому важливо не перевищувати рекомендованих доз.

Передозування вкрай рідкісна, але можлива. При ній з’являється гіркуватий присмак у роті, нудота, можлива блювота, болі в животі.

Обережними з прийомом лляної олії в лікувальних цілях варто бути:

• вагітним і годуючим жінкам (може підвищитися тонус матки);
• дітям віком до 3 років;
• особам, які страждають на сечокам’яну хворобу;
• людям з жовчнокам’яну хворобу, холециститом (через потужний жовчогінний ефекту).

Льон при виразці шлунка застосовується в самих різних видах: як відварів, настоїв, лляної олії. Безумовно, він корисний, але не варто повністю покладатися на нього в лікуванні виразки шлунка. При виникненні або загостренні захворювання потрібно звернутися до лікаря, він проведе повне обстеження і призначить лікування. З доктором також варто порадитися з приводу народних засобів, які є бажання використовувати.

Ні в якому разі не можна нехтувати медикаментозною терапією на користь народних засобів. А лляне масло може добре доповнити основне лікування і стати надійним помічником на шляху до одужання.