Первинна діагностика інсульту грунтується на клінічних симптомах і даних анамнезу. На підставі цієї інформації лікар швидкої допомоги може з певною часткою йязикурності констатувати наявність гострого порушення мозкового кровообігу, що дасть підставу направити пацієнта до спеціалізованого лікувального закладу. Для того, щоб поставити точний діагноз із зазначенням механізму формування патологічного вогнища і періоду перебігу процесу необхідне застосування методик нейровізуалізації (КТ або МРТ), тільки після проведення такого дослідження лікар зможе використовувати весь арсенал існуючих методів лікування в повному обсязі.

МРТ дозволяє виявити ішемічної інсульт

Рентгенівська комп’ютерна томографія головного мозку більш доступна, а сама процедура займає менше часу. У той же час цього дослідження цілком достатньо для того, щоб відрізнити ішемічний інсульт від геморагічного, а в останньому випадку і визначити локалізацію крововиливу. МРТ незамінне в діагностиці ГПМК ішемічного типу в гострому періоді, коли час появи симптомів не вдається встановити за даними анамнезу. Тільки це дослідження може показати зону прикордонних змін, функція якої при адекватному лікуванні може бути відновлена повністю.

Наявність і характер патологічних змін на магнітних сканах головного мозку, виконаних в режимі перфузійному-зваженого зображення – більш точний критерій допустимості застосування тромболітичної терапії в періоді терапевтичного вікна, ніж часовий чинник.

Залежно від фази перебігу виділяють кілька тимчасових періодів інфаркту:

• Найгостріший – до 3 діб після початку захворювання включає період терапевтичного вікна (формування зон некрозу та оборотної ішемії тканини головного мозку), характеризується наростанням неврологічної симптоматики. Якщо прояви повністю регресують протягом 24 годин, замість інсульту діагностують транзиторну ішемічну атаку.

ТІА – гостре минуще порушення кровообігу головного мозку за ішемічним типом

• Гострий – від 3 до 21 дня після початку захворювання, характеризується поступовим регресом неврологічної симптоматики. Якщо після закінчення цього періоду відбувається повне відновлення, діагностують малий інсульт.
• Ранній відновний період – від 21 дня до 6 міс. після початку захворювання, характеризується повільним регресом залишкової симптоматики і поступовим відновленням частини функцій за уязика активних реабілітаційних заходів.
• Пізній відновний період – від 6 міс. до 2 років після інсульту: повільне відновлення функцій за уязика активної реабілітації.

Застосування МРТ головного мозку для обстеження пацієнтів з інсультом може вважатися актуальним в надмірному і гострому періоді, а також в ході первинної діагностики при пізньому зверненні. Після закінчення гострого періоду повторне дослідження проводиться лише в разі погіршення стану або в сумнівних випадках.

Зміни на магнітних сканах в надмірному і гострому періоді

Залежно від використовуваного режиму візуалізації час від моменту порушення кровообігу до появи змін на магнітних сканах становить від декількох хвилин (перфузійному-зважене і дифузійно-зважене зображення) до декількох годин (Т1 і Т2). Першочергове завдання діагноста – з’ясувати тип порушення мозкового кровообігу: крововилив в тканину мозку, в подпаутинное простір, ішемія через тромбозу або оклюзії живлячої судини. У перших двох випадках зміни на магнітних сканах з’являються значно раніше, ніж в третьому.

• При геморагічному інсульті на Т2-зваженому зображенні з- або гіпоінтенсівний вогнище, відповідний крововиливу з гіпоінтенсівним на Т1 і гіперінтенсивним на Т2 обідком, відповідним зоні набряку тканини мозку в результаті здавлення гематомою.
• При ішемічному інсульті зона ураження тканини головного мозку в перші години від початку захворювання має вигляд обмеженого ділянки зниженої щільності (світлий) на Т1 і підвищеної щільності (темний) на Т2.

Якщо КТ або МРТ головного мозку показало, що діагностований геморагічний інсульт, пацієнта відразу ж після проведення дослідження відправляють в відділення нейрохірургії або нейрореанімаціі.

Лікар вивчає томограму головного мозку

Схема медикаментозного лікування в гострому періоді ішемічного інсульту залежить від величини осередку ураження і наявності так званої ішемічної напівтіні. На відміну від ядерної зони, де недолік кровотоку виявляється критичним і призводить до загибелі нервових клітин головного мозку, нейрони в зоні півтіні (пенумбри) зберігають життєздатність. Кровотік в цій області виявляється недостатнім для того, щоб вони проявляли функціональну активність, але в той же час його вистачає для підтримки вітальності клітин. Без адекватної терапії вже через 3-5 годин (період терапевтичного вікна) після початку захворювання вони гинуть, тому пенумбра відсутня, а зону, де вона перебувала раніше, займає ядро поразки.

Якщо в період терапевтичного вікна кровотік в ураженій частині мозку відновлюється, частина зони півтіні може стати функціонально активної, в цьому випадку гострий і відновний період протікають легше, а стійкі залишкові зміни виражені слабо.

За допомогою МРТ головного мозку в режимі дифузійно і перфузійному-зваженого зображення лікар може візуалізувати зону ішемічної півтіні, з точністю визначити співвідношення розмірів ядра і пенумбри і зробити висновок про доцільність призначення тромболітичної терапії. На диффузионно-зваженому зображенні видно ядерна зона ураження, а на перфузійному-зваженому скане зміни охоплюють і зону півтіні. Зіставлення зображень може дати уявлення про наявність і величину цієї зони. Тромболітична терапія може бути проведена в рамках терапевтичного вікна при підтвердженні ішемічного характеру ураження без МРТ за методикою зваженого отримання зображень, але якщо все ж провести дослідження, визначення схеми лікування стає більш усвідомленим, а ризики мінімізуються.

Ішемічний інсульт на МРТ

Зміни на МРТ в ранньому і пізньому відновлювальному періоді

У відновлювальному періоді загиблий ділянку тканини організовується з формування кістозного або гліозні переродження. Часткове відновлення функцій забезпечується розвитком альтернативних нейронних мереж, клітини, що знаходилися в зоні ядра, після інсульту не відновлюються. МРТ головного мозку проводиться при раптовому погіршенні стану або з метою прогнозування реабілітаційного потенціалу.

 У ранньому відновному періоді на сканах МРТ видно поступово дедалі менші осередки ішемії, зміни, пов’язані з набряком тканини, по периферії вогнища сходять нанівець. До початку пізнього відновного періоду в зоні інсульту може сформуватися кістозна порожнина, гліозні або змішані вогнища. Якщо поразка протікало за типом малого інсульту і до 21 цілодобово після початку захворювання відбулося повне відновлення, зміни на МРТ після інсульту слабо виражені або можуть бути зовсім відсутніми.