Дигоксин – це лікарський препарат, що відноситься до групи серцевих глікозидів і застосовується для лікування серцевої недостатності. Препарат випускається багатьма російськими і закордонними виробниками в формі таблеток і розчину для ін’єкцій. При неправильному дозуванні препарату або при наявності супутньої патології можливе виникнення токсичної дії на організм.

Фармакологічна дія Дигоксину

В результаті дії Дигоксину на мембранний обмін електролітів кардіоміоцитів підвищується скорочувальна сила міокарда, що призводить до збільшення ударного об’єму крові. За рахунок зниження кінцевого систолічного і діастолічного об’єму серця відбувається зменшення обсягу органу, і, відповідно, його потреби в кисні. За допомогою впливу препарату на блукаючий нерв, Дигоксин надає противоаритмическое дію, а також впливає на тонус судин.

Показання та протипоказання

Дигоксин призначається для терапії хронічної серцевої недостатності II-IV ступеня, а також при різних видах порушень серцевого ритму. Однак, якщо у хворого є протипоказання до застосування препарату, Дигоксин призначається з великою обережністю або не призначається зовсім. Такими протипоказаннями в даному випадку є:

1. Наявність підвищеної чутливості до препарату.
2. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня.
3. Електролітні порушення.
4. Інфаркт міокарда в гострій стадії.
5. Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта.
6. Переміжна повна блокада серця.
7. Інші.

клінічна картина

Токсична дія Дигоксину може наступити на тлі супутніх захворювань серця, ниркової недостатності, при порушеннях електролітного обміну, а також при застосуванні інших кардіотропних засобів. Отруєння Дигоксином проявляє себе характерними симптомами:

1. Поява диспептических розладів у вигляді діареї, нудоти і блювоти, відсутності апетиту.
2. Ознаки загальної інтоксикації організму: головний біль, висока стомлюваність, сплутаність свідомості.
3. Уповільнення або прискорення серцебиття.
4. Порушення зорової функції – поява жовтувато-зеленуватою аури навколо предметів.
5. Можливий розвиток маніакально депресивного психозу, зорові галюцинації, неврити.
6. Шкірний висип, кропив’янка.
7. Гінекомастія.

Поява будь-якого з цих симптомів, або їх комбінації може свідчити про передозування серцевими глікозидами. Смертельною дозою для людини є дозування препарату в рази перевищує максимальну добову дозу. Разова і добова дози розраховуються лікарем строго індивідуально з урахуванням всіх супутніх захворювань пацієнта.

Діагностика дигіталісна отруєння

Крім клінічної картини отруєння важливе значення в діагностиці дигиталисной інтоксикації мають дані лабораторних аналізів і електрокардіограми. В аналізах крові будуть порушення електролітного обміну. Більш інформативною в даному випадку буде картина на електрокардіограмі:

• фібриляція шлуночків і передсердь;
• різні блокади серця;
• позачергові скорочення серця;
• почастішання серцевого ритму.

При підозрі на отруєння Дигоксином слід негайно приступити до заходів, спрямованих на виведення препаратів з організму і усунення виниклих в результаті передозування ускладнень. Небезпека для здоров’я в разі передозування дуже висока, оскільки часто інтоксикація серцевими глікозидами призводить до летального результату.

лікування отруєння

Лікування отруєння Дигоксином проводиться в умовах стаціонару під суворим контролем медичного персоналу. Лікувальні заходи включають в себе:

1. Видалення препарату, який ще не встиг вступити до загальний кровотік, проводиться шляхом виведення його з шлунка і кишечника. Цей захід здійснюється за допомогою промивання шлунка за допомогою спеціального зонда і очищення кишечника за допомогою очисних клізм і сольових проносних.
2. Призначення препаратів, що сприяють зв’язуванню і швидкому виведенню з організму – ентеросорбентів. З цією метою призначається Активоване вугілля, ентеросгель, Полифепан, інші засоби. Дозування розраховуються виходячи з маси тіла хворого.
3. Показано призначення неспецифічного антидоту – Унітіол.
4. Якщо в клініці отруєння присутній гіпокаліємія, призначаються препарати калію у вигляді розчинів для внутрішньовенних інфузій – Калію хлорид. При нестачі магнію – Магнію сулфат.
5. При шлуночкової тахікардії хворому вводиться Лідокаїн. При блокадах і брадикардії показане введення атропіну. Також можливе застосування інших лікарських засобів, здатних впливати на серцевий ритм. Рішення про їх застосування приймає лікар залежно від виду порушення ритму серця.
6. У важких випадках показано електрокардіостимуляція.

Допомога при отруєннях серцевими глікозидами повинна бути надана в короткі терміни. Чим швидше поставлений діагноз і прийнято рішення про проведення дезінтоксикаційної і симптоматичної терапії, тим сприятливіші прогноз виник ускладнення.

профілактика інтоксикації

Для того, щоб не допустити виникнення інтоксикації Дигоксином та іншими лікарськими препаратами, що містять серцеві глікозиди, люди, які беруть препарати даної групи, а також фахівці, що призначають ліки, повинні пам’ятати кілька правил:

• дотримання дієти. Рекомендується приймати в їжу продукти, багаті калієм – сухофрукти, запечена картопля, банани та інші;
• індивідуальний підхід до підбору дозування препарату з урахуванням супутніх захворювань, віку та інших факторів, здатних впливати на метаболізм активного речовини;
• категорично заборонено змінювати дозування, призначену лікарем, самостійно;
• якщо скорочення серця на тлі терапії стали рідшими і складають менше 60 ударів в хвилину, варто негайно звернутися за медичною консультацією;
• бажано приймати препарат в один і той же час доби, щоб не допустити коливань концентрації лікарського засобу;
• якщо з якихось причин стався пропуск прийому ліків, необхідно прийняти його найближчим часом. Якщо ж препарат не приймався більше двох днів, варто звернутися до лікаря;
• лікар повинен враховувати взаємодію Дигоксину з іншими препаратами. Важливо пам’ятати, що Дигоксин може бути небезпечний на тлі лікування деякими лікарськими засобами;
• рішення про прийом інших препаратів на тлі лікування Дигоксином має прийматися спільно з лікуючим лікарем;
• під час лікування серцевими глікозидами варто уникати вживання алкоголю. Це пов’язано з тим, що алкогольна інтоксикація збільшує навантаження на серце і підібрана доза препарату може виявитися недостатньо ефективною, що призведе до погіршення стану хворого;
• при тривалому прийомі серцевих глікозидів доцільний контроль даних електрокардіограми та лабораторних досліджень крові.

Дотримуючись цих простих заходів безпеки можна уникнути виникнення передозування, яка може призвести до вкрай небажаних наслідків для здоров’я хворого.