Поліпи в жовчному міхурі – небезпечно це і як лікується?

Поліпи жовчного міхура (ПЖП) – доброякісні пухлини, що локалізуються на внутрішній стінці органу і зростаючі в його просвіт. За статистикою, такі утворення виявляються у 6% населення, в основному у жінок старше 35 років.

Поліпи бувають декількох видів:

  • істинними (виникають внаслідок розростання епітелію) – папіломи, аденоми жовчного міхура;
  • фахівці виділяють і так звані псевдополіпи (холестеринові структури), які мають запальне походження.

Причини явища:

  • спадковість;
  • запалення в жовчному міхурі;
  • дисфункція метаболізму;
  • дискінезія жовчних шляхів;
  • інші порушення роботи органів гепатобіліарної системи.

Медики розглядають поліпи жовчного міхура як поліетіологічне захворювання. Ці структури можуть генетично обумовлюватися і формуватися під впливом інших факторів (наприклад, застою жовчі).

Найбільш поширеним типом досліджуваних утворень в ЖП є холестеринові псевдополіпи. Вони утворюються на стінках жовчного міхура з холестеринових бляшок.

З плином часу відкладення холестерину збільшуються в розмірах, кальціфіціруются. Застій жовчі, що виникає внаслідок стресів, неправильного харчування, дисфункції метаболізму, виступає фактором, що сприяє формуванню холестеринових структур.

Симптоми і діагностика

Поліпи жовчного міхура можуть локалізуватися в різних частинах органу. Від розташування цих утворень буде залежати клінічна картина хвороби. Небезпека для здоров’я пацієнта представляє ситуація, при якій поліп виявляється в протоці або шийці жовчного міхура. В результаті ця структура служить «бар’єром» для відтоку жовчі з ЖМ в кишечник і зумовлює появу механічної жовтяниці.

Їли поліпи локалізуються в інших частинах жовчного міхура, клінічна картина змазана.

Ознаки захворювання:

  • жовтяниця;
  • больовий синдром;
  • диспепсія (нудота, блювота, відчуття гіркоти у роті);
  • печінкові кольки;
  • здуття живота, болючість при пальпації;
  • шкіра блідне, посилюється потовиділення;
  • сеча темніє;
  • гіпетермія.

Болі при ПЖП – наслідок розтягнення стінок жовчного міхура на тлі застою жовчі або результат їх частих скорочень. Хворобливі відчуття локалізуються в області правого підребер’я, мають нападоподібний тупий характер. Періоди загострення пов’язані з вживанням в їжу жирних страв або алкоголю.

Жовтяниця – наслідок підвищення рівня білірубіну в крові. Це ще одна ознака ПЖП. Спочатку шкіра і склери пацієнта набувають жовтяничний відтінок, після можуть виникнути прояви диспепсії (блювання, нудота). Сеча темніє, виникають болі в м’язах і суглобах, температура тіла піднімається до субфебрильних значень.

З печінкової колькою найчастіше стикаються пацієнти, у яких сформувався поліп на довгій ніжці в області шийки ЖМ. Коли жовчний міхур скорочується, поліп стискається – людина відчуває інтенсивні болі, схожі з печінковою колькою.

Диспепсія дає про себе знати нудотою, відчуттям гіркоти у роті, блювотою (зокрема, після їди).

Діагностику поліпів ЖП в більшості випадків проводять за допомогою УЗД і ендоскопічного дослідження. Додатковий метод – КТ.

Лабораторні дослідження при поліпах жовчного міхура:

  • біохімія крові;
  • аналіз сечі і калу.

Підходи до лікування

Поліпи в жовчному міхурі видаляють хірургічним шляхом. Медикаментозна терапія не демонструє ніякого ефекту. Препарати використовуються лише для мінімізації симптомів супутніх захворювань.

Так, щоб поліпшити відтік жовчі, пацієнтові призначають жовчогінні засоби, при інтенсивних болях – спазмолітики, якщо виявлені холестеринові поліпи – ліки, що розчиняють відкладення холестерину.

Тактика лікування ПЖП обумовлюється такими факторами:

  • розміри поліпа і швидкість, з якою збільшується освіту (2 мм на рік і більше – швидке зростання);
  • тяжкість симптомів недуги.

Препарати, що використовуються для усунення проявів поліпів ЖП:

  1. Холівер (стимулює процес вироблення жовчі, налагоджує перистальтику ЖП).
  2. Гепабене (регулює відтік жовчі).
  3. Урсофальк (розчиняє холестерин).
  4. Но-шпа (знімає спазми в жовчному міхурі).
  5. Симвастатин (знижує рівень ліпопротеїдів, холестерину).

Основний спосіб лікування, який практикується при поліпах ЖП, – хірургічне втручання (проводиться ендоскопічним методом). Найчастіше видалення жовчного міхура роблять повністю (холецистектомія).

Види оперативного втручання при ПЖП:

  • Відеолапароскопіческая холецистектомія – щадний ендоскопічний метод;
  • традиційна холецистектомія;
  • відкрита лапароскопічна операція;
  • ендоскопічна поліпектомія.

Показання до операції при ПЖП:

  • розмір поліпа більше 1 см;
  • наслідок іншого хронічного захворювання (наприклад, холециститу) – ЛЖП;
  • освіту постійно збільшується в розмірах;
  • множинні поліпи;
  • супутня ЖКХ;
  • сімейний анамнез пацієнта обтяжений онкологією.

Причини видалення поліпів ЖП:

  • існує ризик розвитку ракової пухлини;
  • пацієнт регулярно стикається з нападами печінкової коліки;
  • гнійний холецистит;
  • зростання рівня білірубіну в крові;
  • порушується відтік жовчі.

Після проведення операції пацієнтові необхідно:

  • регулярно виконувати лікувальну гімнастику;
  • відслідковувати можливі ускладнення;
  • дотримуватися щадну дієту.

Народні засоби при поліпах ЖП (їх використання допустимо лише в разі відсутності необхідності термінового хірургічного втручання):

  • 1 ст. л. сухої трави чистотілу заливають 500 мл окропу, настоюють протягом години. Склад проціджують, приймають тричі на день за півгодини до їди. Лікування проводять протягом місяця.
  • Змішують по столовій ложці перцевої м’яти, коріандру, вахти трилистий, квіток безсмертника. 1 ст. л. збору заливають двома склянками окропу, залишають на ніч настоюватися. Схема прийому: ліки випивають протягом дня (перед їдою). Терапію проводять протягом місяця.
  • Рекомендується щовечора з’їдати шматочок чорного хліба, кілька зубчиків часнику і запивати все це 1 ст. л. нерафінованої олії.
  • Слід змішати по 1 ст. л. подрібненої розторопші, артишоку, солянки холмової. Склад рекомендується залити 500 мл окропу, настояти півгодини і приймати один раз в день по чверті склянки.

Дозволені продукти харчування при ПЖП:

  • гречка, вівсянка;
  • йогурт, кефір;
  • супи, пюре з овочів;
  • нежирне м’ясо і риба.

Пацієнтам заборонено вживати в їжу випічку, солодощі, цукор, кава, алкоголь.

Правила харчування:

  • прийоми їжі – кожні 3 години;
  • порції невеликі;
  • продукти подрібнюють, перетирають;
  • способи приготування їжі: варіння, запікання, приготування на пару;
  • вводити продукти в раціон слід поступово, відстежуючи реакцію організму.

У чому небезпека недуги?

Несвоєчасна операція з видалення ПЖП може привести до таких наслідків:

  • Гангренозний холецистит – захворювання, при якому запалення стінок ЖМ супроводжується некрозом тканин. Таке патологічне явище може спровокувати розрив жовчного міхура.
  • Перитоніт – запальний процес, який розвивається в порожнині очеревини. Може привести до летального результату.
  • Абсцес печінки – в органі утворюється порожнина, заповнена гноєм. Цей гнійник може лопнути, вміст потрапить в черевну порожнину.
  • Холангит – запальний процес в жовчних протоках, обумовлює розвиток сепсису (зараження крові).

Ускладнення ПЖП:

  • цироз печінки;
  • остеопророз;
  • жовтяниця;
  • ниркова і печінкова недостатність.

Своєчасна діагностика і лікування (оперативне або консервативне) ПЖП допоможуть запобігти наслідкам такого захворювання.