Медичний термін «прикордонна гіпертонія» визначає стану, коли організм реагує на порушення тонусу судин внаслідок впливу зовнішніх і внутрішніх несприятливих факторів періодичним підвищенням тиску. Відбувається найчастіше в результаті порушення регуляції нервових рецепторів серцевого м’яза, дисфункції ендокринної системи і гіпоксії (недолік кисню). Якщо проігнорувати недуга, прикордонна гіпертензія загрожує вилитися в артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця або мозку.

Що означає термін?

Прикордонна артеріальна гіпертензія (ПАГ) позначає періодичні стрибки тиску, що коливаються від нормального до злегка підвищений. У більшої частини пацієнтів такі перепади тиску з часом приходять в нормальний стан, а у 30% ? переростає в гіпертонічну хворобу. Крім стрибків кров’яного тиску, ПАГ супроводжується циркулярними розладами:

• кардіальні ознаки;
• локальна дисфункція судинного тонусу;
• перехідне порушення венозного тиску.

Прикордонна гіпертонія — непостійне підвищення кров’яного тиску трохи вище показника 140 на 90 мм рт. ст.

Клініка стану та групи ризику

Варто відзначити основні симптоми ПАГ:

• Епізодичні скачки артеріального тиску від 140 на 90 до 160 на 95 мм рт. ст., при цьому цифра не стрибає вище.
• На відміну від ГБ прикордонна гіпертензія повертається в норму самостійно, без медикаментозної допомоги.
• Органи, які страждають при ГБ, не змінюються (мозок, очне дно, серце і нирки).
• Для ПАГ не характерні зміни плазми крові (згортання), порушення артеріального тиску.
• Спостерігається мікроциркуляція 2-го ступеня.

Огрядні люди частіше за інших схильні до перепадів тиску.

Виділяють групи людей, у яких високий ризик переходу ПАГ у гіпертонію. Спираючись на ці фактори, лікар буде приймати рішення про призначення терапії (буває так, що лікування потрібно починати негайно):

• Спадковість. Якщо хтось із родичів страждає від цієї недуги, ризик підвищується до 50%, у разі відсутності хворих родичів — 15%.
• Чим вище скачки тиску, тим вище ризик.
• Люди у віці за 30.
• Люди з зайвою вагою.

Яка різниця між гіпертонією і прикордонної гіпертонією?

Існує різниця між першою стадією гіпертонії і ПАГ. Щоб розібратися у відмінностях слід вивчити, який тиск вважається нормою:

• АД здорової людини становить 120 на 80 мм рт. ст.;
• показники в межах норми 120/129 на 80/84 мм рт. ст.;
• крайня межа 130/139 на 85/89 мм рт. ст. (предгипертонический показник).

Коли показники показують завищені результати, ставиться діагноз «гіпертонія». Висота тиску визначає ступінь хвороби. Потрібно відвідувати лікаря для періодичного вимірювання АТ з інтервалом у тиждень. Виділяють 3 ступені:

• 1-я ступінь ГБ (легка) — 140/159 на 90/99;
• 2-я ступінь ГБ (помірна) — 160 на 109;
• 3-я ступінь ГБ (важка) — вище 180 на 110.

Показники легкого ступеня гіпертонії збігаються з показниками прикордонної гіпертонії — 140 на 90. Різниця полягає в таких особливостях:

ПоказательХарактер АДГБПГТечениеСтойкоеПериодическоескорость нормалізації давленияБез ліків рівень АТ не стабилизируетсяПоказатели приходять в норму самостоятельноПоражение органів-мишенейОтмечается зміна внутрішніх органів: серця, нирок і очного днаЛюбые зміни отсутствуют

Причини, за якими виникає недуга

ПГ носить первинний характер, не останню роль відіграє психосоматичний стан. Щоб призначити лікування, лікарю потрібно враховувати емоційний стан пацієнта. Періодичні стрибки тиску спостерігаються в таких ситуаціях:

• у молодому віці (зазвичай ПАГ обумовлено спадковістю);
• за наявності у життя пацієнта постійних стресів і неврозів;
• у жінок старше 50-ти, в період клімаксу;
• у людей, що зловживають алкоголем;
• професійний фактор — постійне вплив вібрацій, шуму у промислових умовах;
• при високих спортивних навантаженнях.

Діагностика захворювання

Крім лабораторних аналізів, для визначення точного діагнозу лікар проводить генеалогічне дослідження.

Як правило, характерні зміни органів і скачки тиску допомагають лікарю поставити правильний діагноз. Діагностика захворювання базується на проведенні ряду досліджень, в який входять:

• генеалогічні дослідження;
• клінічні аналізи;
• інструментальні обстеження;
• лабораторні тести;
• добовий моніторинг артеріального тиску.

Лікування та профілактичні заходи

Лікування ПГ починається з постійного контролю кров’яного тиску за допомогою тонометра і стану внутрішніх органів. Подальші дії повинні бути спрямовані на усунення причин, які викликають ПГ:

• зміна роботи;
• усунення емоційного навантаження, стресів і неврозів;
• виключення алкоголю;
• відмова від куріння;
• заняття спортом з помірними фізичними навантаженнями.

Медикаментозне лікування краще проводити в 2-х випадках: при тривалих стресах («Седавіт®», «Трипсидан») і в разі, якщо скачки тиску дуже високі (160/110) допоможе «Фармадипин», який швидко поверне ПЕКЛО у нормальний стан.

Щоб ПГ не перейшла у гіпертонію потрібно забезпечити ряд профілактичних заходів. Це допоможе не тільки вберегтися від хвороби серця, але і схуднути, нормалізувати обмінні процеси і зберегти здоров’я. Для початку потрібно взяти за звичку щодня давати фізичні навантаження організму: піші прогулянки, швидкий крок і відмова від ліфта цілком замінять професійний спорт. Крім того, біг, плавання і заняття на тренажерах — хороші методи боротьби з підвищеним АТ. Важливо щовечора робити вправи для зниження артеріального тиску.

Коригування харчування дозволить позбутися від ПГ. Основним правилом є відмова від надмірного використання солі і перцю. Сіль у великій кількості міститься в консервах, соусах і копченостях, тому корисніше прибрати з раціону. Кухонна сіль легко замінюється на спеції, трави і часник. Бажано обмежити вживання жирів. Це стосується вершкового масла, жирного м’яса, сала, сметани. Ці продукти перетворюються на нежирні сорти риби, дієтичне м’ясо, овочі і фрукти.