Жовчнокам’яна хвороба і холецистит – найбільш поширені захворювання шлунково-кишкового тракту, що вимагають хірургічного лікування. Саме тому питання лікування та післяопераційної реабілітації таких пацієнтів завжди залишається актуальним. Незважаючи на те що існують інші методи лікування захворювання (наприклад, ударно-хвильова літотрипсія), лікування за допомогою операції залишається на першому місці. Реабілітація після видалення жовчного міхура складається з декількох етапів.
Види холецистектомії і етапи реабілітації
Існує два види холецистектомії:
- Лапаратомная холецистектомія – на черевній стінці виконується розріз, через який видаляється жовчний міхур. Такий метод використовується при екстреної операції, а також у разі наявності протипоказань до лапароскопічної операції. Як і всі порожнинні операції, вимагає тривалого періоду відновлення.
- Лапароскопічна холецистектомія – в черевній стінці робиться чотири невеликих проколи, через які вводяться троакари і віддаляється жовчний міхур. Такий метод менш травматичний, ніж порожнинна операція, тому період реабілітації набагато менше.
Реабілітація пацієнта ділиться на такі етапи:
- Ранній етап (в умовах стаціонару) триває перші 2 доби. У цей період виражені зміни, зумовлені операцією і анестезією.
- Пізній етап (в умовах стаціонару) триває з 3 по 6 день при лапароскопії, а при лапаротомії – до двох тижнів. В цей період відновлюється функція дихання, шлунково-кишкового тракту починає пристосовуватися до роботи без жовчного міхура, активується процес загоєння операційної рани.
- Амбулаторна реабілітація триває від 1 до 3 місяців (залежить від виду операції). У цей період функції дихання і травлення приходять в норму, також відновлюється фізичний стан пацієнта.
- Санаторно-курортне лікування можна проводити через півроку після операції.
Зміни в організмі пацієнта після операції
Відновлення після видалення жовчного міхура неможливо зробити ефективним, якщо не знати які зміни відбуваються в організмі пацієнта після холецистектомії. У зв’язку із застосуванням штучної вентиляції легенів при виконанні операції порушується дихальна функція. В області черевної стінки деякий час виявляється больовий синдром. Активність пацієнта зменшується, організм ослаблений. Після операції можуть розвиватися ускладнення, наприклад, пневмонія. Щоб уникнути ускладнень, слід виконувати дихальну гімнастику.
У місці операційного втручання розвивається набряк і запалення, що може привести до виникнення спайок. Цей ризик зростає при проведенні лапаротомії. При лапароскопії пошкодження менш об’ємні, тому період відновлення менше. Зміни рухової функції шлунково-кишкового тракту при лапаротомії зберігаються близько 14 днів, а при лапароскопії майже відсутні.
Стаціонарна і амбулаторна реабілітації
В період перебування пацієнта в стаціонарі, до нього застосовуються такі заходи реабілітації:
- Дихальна гімнастика по 3-5 хв. 5-8 разів протягом дня пацієнту слід робити 10-15 глибоких вдихів через ніс і різко видихати ротом.
- Рання активність пацієнта. При лапароскопії можна вставати з ліжка через кілька годин після операції.
- Дієта. Щоб травна система адаптувалася до змін, слід протягом першої доби щадити ШКТ.
- Фізичні вправи для відновлення активності пацієнта.
- Медикаментозне лікування. Призначається прийом знеболюючих, ферментів, засобів для корекції парезу кишечника.
Пацієнт деякий час після операції спостерігається фахівцями:
- проходить огляд у хірурга, а також терапевта на 3 добу після виписки, через тиждень і через три тижні після виписки;
- здає загальний аналіз крові і біохімічний аналіз крові через 14 днів і через рік після виписки;
- ультразвукове дослідження призначається при потребі протягом місяця, а через рік в обов’язковому порядку.
Лікувальна фізкультура:
- поетапне збільшення навантаження на черевні м’язи (вправи «велосипед», «ножиці»);
- прискорення темпу і тривалості ходьби;
- вправи для дихання.
Лікувальне харчування:
- протягом двох місяців після операції рекомендовано харчування зі стандартною кількістю жирів, вуглеводів і білків;
- слід виключити жирну, смажену і гостру їжу;
- їжу готувати на пару, відварну і запечену;
- їжу слід приймати кожні 3 години маленькими порціями;
- протягом двох годин після їжі не можна нахилятися і лягати;
- не рекомендується їсти пізніше ніж за 2 години до сну.
Медикаментозна терапія:
- в разі прояву дуодено-гастрального рефлюксу (занедбаності в шлунок вмісту 12-палої кишки) застосовуються антірефлюксние кошти (наприклад, Мотилиум);
- в разі виникнення виразки шлунка застосовуються антисекреторні засоби (наприклад, Омепразол);
- при болю, печії застосовуються антациди (наприклад, Маалокс, Алмагель, Ренні).
Немедикаментозні терапія:
- мінеральні води;
- фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, ультразвук).
Санаторно-курортне лікування
Після холецистектомії показано санаторно-курортне лікування. Під час такої реабілітації проводяться процедури, які допомагають відновитися після операції. До них відносяться:
- Вживання негазованих мінеральних вод в теплому вигляді по 0,5 склянки 4 рази на добу за 30 хвилин до їди.
- Бальнеолікування. Прийом мінеральних, хвойних, вуглекислих і радонових ванн близько 12 хвилин через день. Курс становить до 10 ванн.
- Електрофорез бурштинової кислоти, прискорює адаптацію організму.
- Прийом медикаментів, що сприяють відновленню енергетичного обміну (наприклад, Рибоксину, Мілдронату).
- Лікувальне харчування і фізкультура. Пацієнту слід дотримуватися дієти і займатися спортом для відновлення організму.
Дієта після операції
У зв’язку з видаленням жовчного міхура у пацієнта можуть виникати деякі проблеми з харчуванням. Усунути їх можна за допомогою дієти. Крім цього, правильне харчування допоможе усунути післяопераційний синдром.
Основним правилом дієти є не певний набір продуктів, а дотримання режиму харчування. Приймати їжу слід через однакові проміжки часу невеликими порціями. Таких прийомів має бути 5-6 протягом дня. Подібний режим харчування називається дробовим і застосовується для пацієнтів після холецистектомії.
З раціону виключаються смажена, гостра і жирна їжа. Особливу увагу слід звернути на температуру їжі. Пацієнтам не рекомендується приймати холодне і гаряче. Заборонено вживання газованих напоїв. При цьому слід пити більше води. Рекомендується перед їжею випивати склянку води, так як вона нейтралізує дію жовчних кислот і захищає від їх дії слизові оболонки 12-палої кишки і шлунково-кишкового тракту.
Крім цього, вода запобігає прохід жовчі відразу після операції, коли можуть відбутися порушення в роботі 12-палої кишки і жовч закине в шлунок. У цей момент у пацієнта може виникнути печія або гіркота в роті. Вода допомагає нейтралізувати такі процеси.
За допомогою води також можна запобігти або зупинити диспепсичні розлади (здуття живота, метеоризм, пронос, запор і ін.). Корисним є відвідування басейну, купання у відкритих водоймах, так як при цьому відбувається м’який масаж органів черевної порожнини. Приймати водні процедури дозволяється через 1-1,5 місяця після операції.
