Шум у вухах і тахікардія: діагностика, лікування

Одна з можливих причин виникнення шумів у вухах — тахікардія. Проявляється вона збоями в роботі серцево-судинної системи, що характеризується збільшенням частоти скорочень міокарда. У медицині її розглядають як синдром, а не самостійне захворювання. Зустрічається при порушенні гемодинаміки, аритміях, ендокринних захворюваннях, вегето-судинних розладах, порушеннях калієво-магнієвого балансу.

Прояви тахікардії

Напади тахікардії спонтанні, тривають протягом декількох секунд, годин або діб (у важких випадках).

Ступінь вираженості ознак залежить від форми синдрому та характеру перебігу основного захворювання. Розрізняють наступні симптоми порушення:

  • частий пульс;
  • напади запаморочення;
  • нудота;
  • утруднене дихання;
  • шум у вухах;
  • болі у грудній клітці;
  • розлади зору.

При фізіологічній формі симптоми виникають в результаті реакції організму на зовнішні подразники, вони проходять самостійно після усунення дратівної фактора. При патологічному вигляді ознаки яскраво виражені, серцевий ритм вдається відкоригувати тільки за допомогою медикаментів. Під час вагітності теж може виникати тахікардія. Прискорений пульс без інших симптомів не несе небезпеки для матері і дитини.

Шум у вухах як один з ознак тахікардії

При тахікардії хворий часто відчуває шум у вухах, носить пульсуючий характер. Для цього симптому в медицині існує спеціальний термін — «тиннитус». Визначити, що тиннитус пов’язаний із серцевими недугами, можна самостійно. Потрібно поспостерігати, коли саме з’являються пульсуючі удари у вухах. Якщо це відбувається в результаті підняття тягарів, підйому по сходах, при нахилах вперед або в сторони, збільшення ЧСС супроводжується відчуттям важкості в голові, здавлювання шиї, слід якомога швидше відвідати кардіолога і терапевта.

Чому виникає?

Шум у вухах з’являється із-за перепадів артеріального тиску.

Шум може виникати як в одному вусі, так і в двох одночасно. У розглянутому випадку дзвін у вухах викликається коливанням артеріального тиску за межі норми внаслідок зміни частоти серцевих скорочень від 100 і більше ударів на хвилину. Підвищення тиску крові сприяє збільшенню, а зниження — зменшення припливу крові до капілярах внутрішнього вуха, що викликає відчуття пульсуючих ударів в органах слуху.

Розрізняють патологічний і фізіологічний види тахікардії. Патологічне збільшення ЧСС відбувається внаслідок захворювань судин і серця, гормональних збоїв, нейро-вегетативних розладів. Фізіологічний спостерігається у здорових людей при стресах, фізичної активності, вживання кофеїновмісних та алкогольних напоїв.

Діагностика і лікування

З’ясувати причину тиннитуса складно, процес діагностики може тривати досить довго, і в даному випадку він пов’язаний з встановленням причин тахікардії.

Для підтвердження діагнозу проводять апаратні та лабораторні тести. Лабораторний біохімічний аналіз крові, дослідження її на рівень гормонів, электроэнцефалографию проводять для виключення/підтвердження супутніх захворювань. Частина пацієнтів прискорене серцебиття не відчуває, що сприяє збільшенню ризиків розвитку інсульту та зупинки серця. Апаратна діагностика дозволяє виявити захворювання серцево-судинної системи. З цією метою призначають наступні дослідження:

  • Електрокардіограма. Дає відомості про частоту і характер ритму скорочень серця. В ході добової електрокардіограми за Холтером виявляють будь-які патологічні розлади ритму. Процедура нешкідлива, не має протипоказань;
  • Ехокардіографія. Досліджує морфологічні і функціональні зміни роботи клапанного апарату;
  • Магнітно-резонансна томографія. Виявляє патології серця;
  • Електрофізіологічне дослідження. Визначає причину порушення провідності міокарда і розвитку тахікардії.

Усунення шуму у вухах залежить від ефективності терапії основного захворювання. У випадку з тахікардією рекомендовані медикаментозний або малоінвазивний хірургічний спосіб лікування. Використовують препарати для терапії супутнього захворювання загалом, антиаритмічні препарати для усунення синдрому зокрема. У антиаритмічну групу входять «Лідокаїн», «Новокаїнамід», «Аймалін», хлорид калію і b-блокатори. У разі відсутності позитивного ефекту від медикаментозного лікування проводять радіочастотну катетерную аблацию, встановлюють штучний кардіостимулятор.