Гомілковостопний суглоб являє собою з’єднання кісткового апарату гомілки зі стопою. Його будова досить складне, функціональна можливість полягає в розгинальних і згинальних рухах стопи, а також її незначному відведенні і приведенні. Біль в гомілкостопі є основним показником виникла патології в області щиколоток, що вимагає участі фахівців.

Етіологія больового синдрому

Як правило, гомілковостопний суглоб добре піддається терапії, за винятком важких руйнувань кісткового апарату. При цьому під час лікування увага приділяється не тільки купірування хворобливості і запалення, а й відновленню мікроциркуляції крові і обмінних процесів. Причини виникнення болю варіюються від травматизації до дегенеративних змін кістково-хрящової тканини зони кісточок.

1. Удар.

Пошкодження без порушення цілісності шкірних покривів. Біль в суглобі має різну ступінь вираженості, що підсилюється при русі. Супроводжується кульгавістю, розвитком набряку, появою гематоми.

2. Розтягування зв’язкового апарату.

Цей вид пошкодження вважається найбільш поширеним. Стосується не тільки спортивної, а й повсякденному житті. Відбувається частковий надрив однієї або декількох зв’язок, переважно по зовнішньому краю. Тяжкість травми і біль в гомілковостопному суглобі залежать від кількості сухожиль, які були залучені в патологічний процес, а також надірвав волокон, які потребують відновлення. Виникає через різкого удару або неправильного повороту голеностопа, при бігу або швидкій ходьбі, використанні незручного взуття, високого каблука.

3. Вивих і перелом.

Найчастіше з’являються в місці з’єднання п’яткової кістки з таранної. Голеностоп потовщується, деформується. П’ятка звертається всередину. У зоні щиколотки і п’яти виникають гематоми. Вивихи і підвивихи характерні для пацієнтів, які страждають значною формою ожиріння або осіб зі слабким зв’язковим апаратом.

4. Остеоартроз.

Захворювання опорно-рухового апарату деструктивного характеру, яке супроводжується дегенеративними змінами в хрящової і кісткової тканини. Хвороба небезпечна, оскільки може привести до інвалідності людини. Артроз суглобів розвивається після наступних станів:

• травми щиколотки;
• пошкодження великогомілкової кістки;
• після перенесеного артриту;
• травми таранної кістки.

Біль в гомілковостопному суглобі з’являється в будь-який час, в тому числі і вночі. Посилюється при русі кінцівкою.

5. Артрит.

Запалення відбуваються у внутрішній оболонці. Хвороба проявляється на тлі інфекції, травми або алергії. Також артрит може бути викликаний порушенням обмінних процесів, авітамінозом або патологією з боку нервової системи. Пацієнт скаржиться на набряклість щиколотки, гіперемію шкірних покривів, скутість при русі. За рахунок набряку голеностоп збільшений в розмірах. Іноді підвищується температура до субфебрильних показників, з’являтися слабкість, головний біль. Гомілковостопний суглоб може хворіти при ходьбі і просто в стані спокою.

6. Тендиніт.

Травмування і запальний процес ахіллового сухожилля. Найчастіше турбує спортсменів і осіб, які страждають від укорочення литкового м’яза. Ризик розвитку виникає у баскетболістів, футболістів і тих, хто займається легкою атлетикою. У пацієнтів середнього і літнього віку тендиніт поєднується з артрозом. Супроводжується болем при ходьбі або бігу, иррадиирующей в ахіллове сухожилля, а також наростанням набряклості в області щиколотки.

7. Тунельний синдром.

Причини болю можуть бути пов’язані не тільки з пошкодженням чи запальними процесами кістково-хрящового апарату, а й ставитися до групи нейропатий. Тунельний синдром гомілковостопного суглоба супроводжується здавленням великогомілкової нерва на рівні щиколоток. Симптоматика може бути різною: від гострого болю при ходьбі і в стані спокою до втрати чутливості, порушення рухової функції аж до розвитку кульгавості.

8. Подагра.

Причини проблем гомілковостопного суглоба досить об’ємні. Одним з етіологічних факторів є подагра – захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин і відкладанням в кістково-хрящової системи солей сечової кислоти. Виникає у осіб, що мають генетичну схильність до цієї патології. Уражена зона розпухає, шкіра стає яскраво-червоною і гарячою на дотик. Болить гомілковостопний суглоб переважно в нічний час. Хвороба має нападоподібний характер.

Коли звертатися за допомогою?

Негайне лікування гомілковостопного суглоба потрібно у випадках, якщо больовий синдром супроводжується наступною симптоматикою:

1. збільшення в розмірах кінцівки;

2. наростаюча пухлина в зоні голеностопа, що не зникає протягом декількох днів;

3. порушення цілісності шкірних покривів;

4. візуальна деформація;

5. ознаки інфікування (гіпертермія, почервоніння);

6. відсутність можливості наступити на ногу.

До якого лікаря йти?

Для початку можна проконсультуватися з дільничним лікарем. Після визначення стану хворого він направить до необхідного вузького спеціаліста:

1. Остеопат займеться лікуванням, якщо причиною звернення став м’язовий спазм. Лікар допоможе відновити функціональність в зоні кісточок і фізіологічне розташування кінцівок.

2. Ортопед є фахівцем, який розглядає голеностоп, як складову частину опорно-рухової системи. Займається відновленням після травмування.

3. Лікувати тендиніт буде невропатолог або невролог.

4. Травматолог вивчить проблему вивиху або перелому гомілкостопа.

5. Питаннями розвитку остеоартриту, подагри, псевдоподагра, ювенільного артриту займеться ревматолог.

6. До інфекціоніста слід звернутися, якщо запалення гомілковостопного суглоба має інфекційний характер. Лікувати такі хвороби необхідно в умовах стаціонару.

7. Специфіка роботи хірурга грунтується на ушивання розривів зв’язкового апарату, заміні частин кістково-хрящової тканини імплантатами.

Важливо! Не слід боятися помилитися при виборі лікаря. Будь-який з перерахованих вище проведе огляд і діагностику.

5. Якщо болить гомілковостопний суглоб при артриті, лікувати починають з прийому НПЗЗ, які спрямовані на боротьбу з больовим синдромом, пухлиною, зменшенням процесів запалення:

• диклофенак;
• Диклоберл;
• язикалося;
• ібупрофен;
• Німесил.

Препарати використовуються в формі таблетованих засобів, ін’єкцій, мазей, кремів, гелів. На зону патології наносять Диклак-гель, Дип-Реліф, Фіналгон. Як знеболюючих застосовуються і анальгетики – Кетотифен, Кеталонг, Парацетамол, Бутадион.

6. У разі, якщо біль в гомілковостопному суглобі викликана відкладенням солей, використовують такі засоби:

• Протиподагричних, що пригнічують синтез сечової кислоти – Аллопуринол.
• Прискорюють виведення солей з організму – бензбромарон, Етамід, Антуран.
• Протизапальні – Індометацин, Німесулід, Диклофенак.
• Хіміотерапевтичний Колхицин, що запобігає напади подагри.
• Глюкокортикостероїди, якщо знеболюючі і НПЗЗ не можуть вгамувати біль в гомілковостопному суглобі (Дексаметазон, Гідрокортизон).

Якщо болить гомілковостопний суглоб внаслідок розвитку тендиніту, лікування проводиться за допомогою нестероїдних протизапальних, гормональних засобів (ін’єкційно). У разі сильного запалення призначають антибіотики, а при їх неефективності проводять оперативне втручання. Голеностоп повинен бути зафіксований в фізіологічному положенні бандажем або еластичним бинтом на весь період лікування.

Слід пам’ятати, що запорукою успішного результату лікування голеностопа є ранній початок терапії, адекватна діагностика і дотримання порад і інструкцій кваліфікованих фахівців.