Точна діагностика ВСД базується на комплексному дослідженні організму. Діагностувати вегетативну дистонію – значить виключити наявність захворювань, що мають схожі симптоми. Лабораторні дослідження крові, допомога додаткових діагностичних приладів (УЗД, ЕКГ, МРТ), ретельний аналіз, наявних хронічних захворювань у дітей, й допоможуть лікарю в діагностиці.
Коли треба до лікаря?
Вегетосудинна дистонія відображає проблеми в роботі центральної нервової системи. Вегетативна система в таких умовах не допомагає адаптуватися організму до мінливих чинників, а, навпаки, вона змушує організм функціонувати в гарячковому режимі. Трапляються напади панічної атаки, серце стукає з перебоями, виникає запаморочення, з’являються серцеві болі, спазми судин головного мозку, виникають головні болі, відбуваються скачки тиску в більшу або меншу сторону, порушується циркуляція крові в органах. Та все це більш ніж вагомий привід звернутися до лікаря. Якщо результати діагностики кожного органу не підтвердять його захворювання – це причина діагностувати ВСД.
Повернутися до списку
Методи діагностики ВСД
Діагностику ВСД, що дозволяє дізнатися про наявність патології, проводять за допомогою приладів, що дозволяють досліджувати електрофізіологічних роботу серцевого м’яза (на ЕКГ), виявити функціональні зміни серця та його клапанного апарату (ЕхоКГ), оцінити анатомічні та функціональні особливості кровотоку (МРТ), отримати об’єктивну оцінку тонусу, еластичності стінок судин мозку, величину пульсового кровонаповнення (РЕГ). Лабораторні дослідження крові включають в себе:
- загальний і біохімічний аналіз крові (показники ШОЕ, лейкоцити, гемоглобін);
- вміст цукру в крові;
- рівень тиреотропного гормонів щитовидної залози,
Повернутися до списку
перший прийом
Якщо вчасно звернутися до лікаря, можна уникнути негативних наслідків.
Перед першим прийомом у лікаря необхідно напередодні виключити прийом алкоголю, кави, утриматися від дієти. Необхідний повноцінний відпочинок. Під час першого прийому доктор на основі об’єктивних скарг пацієнта призначає подальші дослідження, які підтвердять або спростують діагноз ВСД. Звертають увагу на тип складання, так як астенічний (крихке) статура або, навпаки, зайве ожиріння, можливі при ВСД. Чи присутні симптоми нервового перенапруження, стресу. Чим більш докладними і чесними будуть відповіді пацієнта, тим з більшою йязикурністю вдасться поставити правильний діагноз.
Повернутися до списку
Збір анамнезу та огляд хворого
Під час огляду пацієнта відзначають тип складання, стан шкірних покривів, вимірюють температуру тіла, відзначають наскільки холодні кінцівки. Чи має місце «мармурова» шкіра, ділянки з порушенням кровопостачання. Так як до причин розвитку вегетосудинної дистонії відносять вплив зовнішніх чинників, доктор під час первинного огляду, фіксує:
- наявність стресових ситуацій, було емоційне напруження;
- наскільки правильний спосіб життя веде пацієнт (куріння, зловживання алкоголем);
- які фізичні навантаження отримує;
- які травми голови були в минулому;
- наскільки повноцінним є період відпочинку, чи достатній він;
- які спадкові захворювання є в анамнезі.
Повернутися до списку
лабораторні аналізи
Для повної картини хвороби лікар призначить комплекс аналізів.
Як правило, починають із загальних аналізів крові та сечі, які здатні підтвердити або спростувати наявність певного захворювання. Підвищений показник ШОЕ, лейкоцитів говорять про розвиток в організмі патологій, інфекційних, вірусних захворюваннях. Зміст в крові високого рівня тиреотропного гормонів – ознака захворювань щитовидної залози – тиреотоксикозу. Біохімічний аналіз крові на вміст калію дозволяє підтвердити або спростувати захворювання надниркових залоз – гиперальдостеронизм. Інша серйозне захворювання – феохромоцитома – визначається рівнем адренокортикотропного гормонів.
Повернутися до списку
діагностичні процедури
При вегето-судинної дистонії характер симптомів аналогічний іншим захворюванням. Для постановки діагнозу необхідна консультація не тільки терапевта, а й кардіолога, невропатолога, гастроентеролога, окуліста, гінеколога. Кожен лікар дає направлення на обстеження роботи певного органу за допомогою діагностичних апаратів.
Повернутися до списку
проведення ЕКГ
До недорогому, але цінному методу обстеження відносять електрокардіографію. Електрокардіограма дозволяє оцінити фізичний стан серця, показує гостре або хронічне ушкодження міокарда, визначає частоту і регулярність серцевих скорочень. Розшифровувати ЕКГ повинен лікар-кардіолог.
Повернутися до списку
Ехокардіографія (ЕхоКГ)
Ехокардіографія один з методів діагностики.
Ехокардіографія як метод ультразвукового дослідження дозволяє вивести на екран зображення серцевого м’яза. Це дає можливість встановити стан м’яких тканин і товщину стінок серця, дослідити особливість руху крові в передсердях і шлуночках серця. Показанням є:
- підозри ІХС;
- гіпертонія;
- ознаки серцевої недостатності.
Повернутися до списку
Реоенцефалографія (РЕГ) судин голови
Перевага такого методу дослідження – можливість отримання відомостей про стан артеріальної та венозної систем мозку. Реоенцефалографія допомагає діагностувати атеросклероз судин мозку, ознаки порушень прохідності магістральних судин, порушення мозкового кровообігу. Ця процедура абсолютно безболісна, але ефективна.
Повернутися до списку
Вимірювання серцевого ритму
Збудливість ВНС призводить до порушень серцевого ритму. Частота пульсу виходить за межі 100 ударів в хвилину, викликаючи тахікардію, або стає менше 60 ударів / хвилина, що говорить про брадикардії. Серцево-судинні розлади викликають дихальну аритмію – на вдиху частота пульсу збільшується, на видиху – зменшується. Вимірювати пульс необхідно на кожній руці протягом 1 хвилини, звертаючи увагу на ритм ударів, їх силу.
Повернутися до списку
Магнітно-резонансний томограф (МРТ)
МРТ дозволяє за допомогою методики магнітно-резонансної ангіографії отримати зображення просвіту судин. Це дає уявлення про анатомічні, функціональні особливості кровотоку. Метод МР-перфузії дає уявлення про проникності стінок судин, активності венозного потоку, що дозволяє визначити здорові і патологічні змінені тканини мозку.
Повернутися до списку
Інші методи обстеження
Ультразвукова діагностика дозволяє перевірити всі внутрішні органи.
Ультразвукове обстеження органів шлунково-кишкового тракту, серця, сечостатевої системи дозволяє діагностувати захворювання шлунка, серця, підшлункової залози, нирок. Для оцінки діяльності вегетативної системи використовують такі методичні прийоми, як визначення індексу Кердо. Для цього потрібні дані – частота пульсу в хвилину і показник діастолічного артеріального тиску. Значне перевищення нижнього АТ над частотою пульсу свідчить про переважання симпатичної системи в роботі ВНС. Зворотна картина говорить про переважання парасимпатичного відділу. У нормі показники нижнього артеріального тиску і частота пульсу не повинні сильно відрізнятися один від одного.
Повернутися до списку
Диференціальний аналіз
Метод диференціального аналізу допомагає на основі наявних симптомів і даних досліджень виключити захворювання органів, зрозуміти причину симптомів і діагностувати ВСД. Таким чином виключають зі списку симптомів:
- утруднене дихання – може бути ознакою бронхіальної астми;
- скарги на біль в області серця – аналогічні при вроджених вадах серця, ревмокардит, ревматизмі;
- біль в районі шлунку – ознакою ерозійно-виразкових процесів шлунково-кишкового тракту;
- проблеми з сечовипусканням – симптом циститу, захворювань нирок і т. д.
Повернутися до списку
лікування ВСД
Підтвердити діагноз «вегето-судинна дистонія» означає констатувати дисбаланс в роботі вегетативної нервової системи. Остаточно вилікувати таку дисфункцію можна, тому лікування направляють в сторону підвищення опірності організму до стресових ситуацій. Нейтралізує підвищений викид адреналіну фізичне навантаження, плавання. Для підвищення тонусу судин допомагає контрастний душ, заняття йогою, дихальна гімнастика. Покращує психічний, емоційний стан прийом заспокійливих препаратів, використання методик релаксації, медитації. Нормалізувати мозковий кровообіг допоможе прийом медичних препаратів «Циннаризин», вітамінів групи В, нікотинової кислоти, мікроелементів (магній, калій).