У 21 столітті відзначається підвищена захворюваність доброякісними пухлинами молочних залоз. Одна з найпоширеніших і небезпечних хвороб грудей – це мастопатія. Дифузна мастопатія молочних залоз – це часто зустрічається захворювання, яке вражає до 5% жінок репродуктивного віку. Дифузно фіброзно-кістозна мастопатія – це початкова стадія, яка оборотна і добре піддається консервативному лікуванню. Тому всі дівчата, які стежать за своїм здоров’ям, повинні знати, як виявляється дифузно фіброзно-кістозна мастопатія і як виявити захворювання на самому початку його розвитку.

Мастопатія – це збірна назва для безлічі патологічних процесів, що характеризуються надмірним розростанням сполучної або залізистої тканини. У відсутності лікування захворювання дає ускладнення, найнебезпечніше з яких – це рак молочної залози. Іязикурність ускладнень і виникнення злоякісної пухлини залежить від форми захворювання і поширення патологічного процесу. Щоб підібрати лікування, з’ясувати форму доведеться пройти повноцінну діагностику. Лікування починається тільки після підтвердження діагнозу і встановлення точної причини захворювання.

причини мастопатії

Дифузно фіброзно-кістозна мастопатія – це патологія, яка відноситься до групи дифузних мастопатій. Вони, на відміну від вогнищевих, вважаються початковою стадією захворювання.

Серед причин появи дифузійної мастопатії виділяють:

• Спадковий фактор.
• Фактори зовнішнього середовища – екологія, розуязику і фізичні навантаження, стреси.
• Спосіб життя – шкідливі звички, наявність зайвої ваги.

З точки зору медицини, є три основні причини виникнення, які запускають розвиток мастопатії:

• Порушення нейрогуморальної регуляції – простіше кажучи, хвороби нервової і ендокринної системи, які призводять до гормонального збою.
• Підвищене вироблення естрогену – може бути викликана ендокринною або обмінним захворюваннями, іноді виникає впливом зовнішніх чинників.
• Дефіцит прогестерону – може бути наслідком захворювання або наслідком неконтрольованого прийому гормональних препаратів.

Фактори ризику

Вирішальним фактором ризику вважають генетичну схильність. Так, якщо у родичів першої лінії спорідненості є мастопатія в анамнезі, то ризик підвищується в рази в порівнянні з тими, у кого родичі не хворіли на мастопатію.

Мастопатія часто виникає на тлі різних ендокринних і обмінних захворювань. Тому при наявності хвороб щитовидної залози, печінки, підшлункової залози необхідно регулярно обстежуватися у мамолога. Незалежно від походження і тяжкості, ці захворювання значно підвищують ризики для пухлинних захворювань молочної залози.

Крім причин, виділяють фактори ризику. Вони менш значимі статистично, але підвищують йязикурність захворювання для окремо взятої дівчини.

До психогенним факторів ризику відносять:

• Нерегулярне статеве життя.
• Часті конфлікти в родині або на роботі.
• Стресові ситуації – іспити, співбесіди, переїзди.

Є фактори ризику з боку репродуктивної системи. Репродуктивна система і гормональний фон тісно пов’язані – статеві гормони виділяються, щоб підтримувати репродуктивні функції організму.

Виділяють такі фактори ризику:

• Пізня або рання вагітність (до 18 років і після 35 років).
• Штучне переривання вагітності. При багаторазових аборти ризик зростає більш ніж в 7 разів.
• Безпліддя.
• Різні інфекційні та запальні захворювання органів статевої системи.
• Ранні або пізні менструації (після 15 років і до 12).

Пошкодження грудей також підвищують ризик мастопатії:

• Перенесені мастити.
• Удари і травми молочної залози.
• Відмова від грудного вигодовування.
• Недостатній час лактації.

Взаємозв’язок між станом грудей і статевих органів зрозуміла. Але є й інші захворювання, зовсім не пов’язані зі статевою системою, які здатні привести до гормонального дисбалансу і спровокувати розвиток мастопатії.

До таких факторів ризику відносять:

• Ожиріння.
• Цукровий діабет.
• Гепатити та інші хронічні вірусні захворювання.
• Артеріальна гіпертензія.
• Хвороби нирок і надниркових залоз.

Окремим списком йдуть фактори ризику, пов’язані зі способом життя і впливом навколишнього середовища:

• Шкідливі звички – куріння і зловживання алкоголем.
• Вплив радіації – курс променевої терапії або робота на шкідливому виробництві.
• Вплив УФ-спектра – загар в солярії або відвідування пляжу топлес.
• Несприятлива екологія.

Цікаво, що є фактори, які знижують йязикурність розвитку хвороби. До них відносять перші і другі пологи у віці від 20 до 25 років, повноцінну лактацію, прийом правильно підібраних оральних контрацептивів.

Класифікація та форми

Захворювання класифікують в залежності від клінічних проявів і морфології тканинних змін. Виділяють кілька основних форм дифузійної мастопатії:

• Аденоз – переважає залозистий компонент. Найскладніше піддається лікуванню.
• Склерозуючий аденоз. Ускладнена форма Аденоз.
• Фіброаденоматозом – мастопатія з переважанням фіброзного компонента. Зустрічається часто, поряд зі змішаною формою.
• Змішана форма називається дифузно фіброзно-кістозна мастопатія – вона зустрічається найчастіше.
• Форма з переважанням кістозного компонента – рідше буває дифузної.

Якщо потрібен чіткий діагноз, то досліджують співвідношення жирової, сполучної і залізистої тканини на патологічних ділянках. Для цього використовують мамографію, яка точно показує всі зміни в грудях.

Існує ще одна класифікація по вираженості симптомів.

Дифузно фіброзно-кістозна мастопатія буває:

• Незначно виражена. Симптоми практично відсутні, визначити можна тільки при профілактичному обстеженні.
• Помірна. Виявляється слабко, найчастіше виявляють при плановій мамографії.
• Різко виражена. Симптоми схожі з осередкової формою, чітко виражені.

Лікування залежить від форми захворювання і вираженості симптомів.

Симптоми і ознаки мастопатії

Першим проявом мастопатії (вона довгий час протікає приховано) може стати зміна менструального циклу – менструації зникають або сильно затримуються. Потім з’являється хворобливість в грудях, яка виникає в другій половині циклу. При цьому біль може бути самого різного характеру, але частіше тупий, ниючий і розпирає, віддає в плече або лопатку.

При огляді та пальпації можна виявити рівномірне ущільнення тканин, набряклість, набухання молочної залози. Симптоми мастопатії можуть проявлятися з двох сторін або тільки на одній молочній залозі. Пальпація дозволяє виявити зернисті ущільнення в глибині тканин. Якщо натиснути на сосок – з’являються світлі, молозівоподобние виділення, в кінці циклу кількість виділень збільшується.

Симптоми пропадають після менструації, тому багато дівчат не надають їм значення, беручи за звичайний передменструальний синдром. Варто насторожитися, якщо раніше ПМС не турбував. Згодом симптоми стають все більш вираженими, біль може турбувати незалежно від циклу. Дотики до грудей хворобливі, через неприємних симптомів змінюється настрій, з’являється дратівливість. Найчастіше хвороба переходить в осередкову форму. Щоб не допустити розвитку мастопатії, потрібно звернутися до лікаря при перших ознаках.

При мастопатії менструальний цикл внести такі зміни (особливо у дівчат, у яких мастопатія пов’язана з гіперестрогенією або нестачею прогестерону):

• Менструації затримуються, стають нерегулярними або пропадають зовсім.
• З’являються симптоми, що нагадують ПМС.
• Спостерігається альгодисменорея, звичайна біль внизу живота посилюється.
• Олігоменорея – менструації стають рясніше, ніж зазвичай.
• Ановуляція, спроби завагітніти не приносять результату.

Дифузна фіброзно-кістозна мастопатія часто з’являється на тлі інших захворювань:

• Фіброми матки.
• Полікістозу яєчників.
• Ендометріозу.
• Гіперплазії ендометрія матки.

При мастопатії шкіра стає сухішою, волосся і нігті починають ламатися.

Діагностика й обстеження

Перш ніж починати лікування, необхідно провести повну діагностику, щоб встановити причину хвороби, виявити форму захворювання. Тільки після повноцінного обстеження можна скласти ефективну схему лікування.

Постановка діагнозу проводиться за результатами:

• Фізикального огляду у мамолога, збору анамнезу.
• Пальпації.
• Мамографії або УЗД.
• Лабораторних досліджень.
• МРТ – при необхідності.
• Біопсії кістозних або пухлинних новоутворень.

Складність в діагностиці дифузної мастопатії полягає в тому, що на початковій стадії захворювання зовнішніх симптомів немає, а при пальпації складно виявити зміни. Єдиним достовірним способом підтвердження діагнозу залишається мамографія. Такі ж результати дає УЗД.

Якщо помічені виділення із сосків – призначають дуктографія. Це рентгеноконтрастное дослідження молочних проток. Дуже ефективне дослідження в тому випадку, якщо основний симптом – це виділення з соска. Вони характерні для безлічі захворювань, а дуктографія дозволяє чітко диференціювати мастопатію від інших хвороб.

В обов’язковому порядку призначають аналізи на рівень статевих гормонів щитовидної залози. Якщо все в нормі – досліджують печінковіферменти, шукають патології в області гінекології.

Методи лікування мастопатії

Лікування дифузійної формимастопатіі консервативне, комплексне і складається з ряду призначень:

1. Дієтотерапія – особливо ефективна в тому випадку, якщо мастопатія асоційована із зайвою вагою або діабетом. Пацієнтам слід рекомендувати виключити з раціону шоколад, кава, вживати побільше клітковини і морепродуктів.
2. Носіння правильного нижньої білизни – бюстгальтер повинен бути з натуральної тканини, без грубих швів і строго за розміром. Носіння правильного бюстгальтера допомагає впоратися з болями.
3. Прийом вітамінно-мінеральних добавок.
4. Прийом препаратів йоду – призначають тільки після аналізів на гормони щитовидної залози.
5. При набряках призначають сечогінні препарати.
6. Нестероїдні протизапальні засоби найкраще рятують від основних симптомів – хворобливості, набряків, важкості.
7. Фітопрепарати призначають при виражених проблемах з настроєм.
8. Седативні засоби допоможуть заспокоїтися, подолати стрес, який часто стає причиною хвороби.

Основа лікування – гормональні препарати. Їх призначають за результатами лабораторних досліджень, в залежності від того, який гормон підвищений або знижений. Призначають як гормони в формі таблеток, так і мазі для місцевого застосування. Завдання комплексної терапії – нормалізація гормонального фону і купірування симптоматики.

Профілактика та рекомендації

Щоб не довелося лікувати мастопатію, можна спробувати її уникнути. Зрозуміло, що будь-які поради не захистять від хвороби на 100%. Однак якщо дотримуватися рекомендацій, можна значно знизити ризик практично всіх захворювань молочної залози.

• Перше правило успішної профілактики – своєчасні, регулярні огляди у мамолога. Пальпації і фізикального огляду недостатньо – рекомендується проходити мамографію як мінімум раз на рік. Для тих, хто знаходиться в групі ризику за віком, способу життя або стану здоров’я, профілактичні огляди повинні проводитися частіше. Відвідування лікаря – це запорука ранньої діагностики. Вона надзвичайно важливо при лікуванні мастопатії – адже на ранній стадії терапія дає кращий результат.
• Друге правило – своєчасна корекція всіх хронічних патологій ендокринної, нервової та статевої системи. Недоліковані запальні або хронічні захворювання призводять до дисбалансу гормонів.
• Третє правило – регулярні самоогляди. Їх проводять в один і той же день циклу, кожен місяць. В інтернеті дуже легко знайти повну і детальну методику самоогляд, яка допоможе вчасно виявити ущільнення в грудях. Важливо звертати увагу не тільки на вузлики і шишки, але також на стан шкіри і сосків.
• Четверте правило – носіння зручного і якісного білизни. Бюстгальтер не повинен здавлювати груди.
• П’яте правило – уникати травм, забитих місць, операцій на молочних залозах.
• Шосте правило – здорова лактація. На весь період лактації важливо стежити за станом грудей, не допускати лактостазу або маститу.
• Сьоме правило – відязикатися від штучного переривання вагітності, а якщо воно сталося – не забувати про профілактичної мамографії.
• Ще одне правило – щоб уникнути рецидиву після успішного лікування не рекомендовані сауни, баня, загар, косметичні процедури в області грудей.

Сучасні методи лікування дозволяють швидко впоратися з мастопатією, якщо захворювання виявлено вчасно. Тому важливо стежити за здоров’ям грудей і не боятися сходити на обстеження.