Диспепсія кишечника, симптоми якої можуть бути різними і залежати від форми перебігу патологічного процесу, є одним з найбільш часто виникають захворювань, що вражають шлунково-кишковий тракт людини. Захворювання являє собою порушення процесів травлення, яке розвивається на тлі недостатнього виділення травних ферментів, що дозволяють розщеплювати надходить в шлунково-кишковий тракт їжу.
Кишкова диспепсія може виникнути практично у кожної людини, однак найчастіше до ризику утворення такого захворювання травної системи схильні люди, які постійно переїдають, особливо перед сном, мають досить низький рівень фізичної активності, страждають від будь-яких патологій травної системи хронічного характеру, зловживають алкогольними напоями і тютюнопалінням, а також люди молодого віку від 13 до 17 років. Лікування кишкової диспепсії залежить від форми перебігу хвороби.
Різновиди патологічного процесу
Диспепсичні розлади підрозділяються на дві основні форми:
- Функціональна. Дана форма перебігу хвороби характеризується тим, що структура внутрішніх органів травної системи не порушується і тим самим не відбувається розвиток будь-яких грубих пошкоджень. У разі функціонального протікання диспепсичних розладів спостерігаються тільки функціональні порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, які мають на увазі нетравлення їжі.
- Органічна. Розвиток такої форми диспепсії виражається у вигляді структурних пошкоджень внутрішніх органів травної системи людини. При цьому симптоматика, що супроводжує даний патологічний процес, має більш виражений характер і може проявляти себе протягом досить тривалого часового проміжку.
Функціональні диспепсичні розлади кишечника, в свою чергу, мають такі форми:
- Бродильна. Виникає в результаті щоденного вживання в їжу великої кількості продуктів з високим коефіцієнтом змісту вуглеводів. До таких продуктів належить цукор, хліб, різні фрукти і деякі бродять напої, наприклад такі, як пиво і квас.
- Аліментарна. Дана форма функціональної диспепсії розвивається у людини внаслідок недотримання правильного режиму харчування, тобто переїдання або вживання нездорової їжі.
- Гнильна. Розвивається в організмі людини в результаті зловживання білковою їжею тваринного походження, наприклад такий, як різні морепродукти, м’ясо і курячі яйця.
- Мильна, чи жирова. Жирові порушення функціонування травної системи людини розвиваються на тлі надмірного вживання жирів тваринного походження.
Крім цього, в залежності від того, які шлунково-кишкові ферменти перестали нормально продукуватися організмом, диспепсія може бути наступною:
- гастрогенную – характеризується недостатнім виділенням травних ферментів шлунка;
- ентерогенной – виражається в недостатньому продукуванні соків кишечника;
- панкреатогенной – розвивається внаслідок нестачі виділяються ферментів підшлунковою залозою;
- гепатогенної – такий вид диспепсического розлади характеризується тим, що жовч, що виділяється печінкою, більше не виробляється в необхідній кількості для здійснення нормального травлення.
Фактори, що сприяють розвитку диспепсичних розладів
Синдром кишкової диспепсії може виникати в результаті наступного:
- надмірного виділення шлунком соляної кислоти, яке в основному спостерігається при протіканні в організмі людини такої патології, як гастрит;
- вживання нездорової їжі;
- постійного впливу сильних стресових ситуацій і нервового перенапруження;
- прийому деяких медикаментозних засобів при протіканні яких-небудь недуг, наприклад антибіотиків широкого спектру дії і різного роду препаратів гормональної дії; в такому випадку лікування того чи іншого захворювання має бути відповідним чином скоригована;
- порушення шлункової моторики (процесу пересування їжі по шлунково-кишковому тракту), зокрема товстого кишечника і дванадцятипалої кишки;
- сильного отруєння організму, яке може виникнути при протіканні яких-небудь гнійних патологічних процесів або побутової і професійної інтоксикації.
Патології, які можуть супроводжувати диспепсичні порушення
До хвороб, які можуть супроводжувати розвиток диспепсії кишечника, відносяться:
- ГЕРБ – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. При розвитку такої патології виникає закид вмісту шлунково-кишкового тракту в порожнину стравоходу, що в результаті призводить до подразнення та в кінцевому підсумку пошкодження його стінок.
- Дифрагмальной грижа. Наявність у людини такого захворювання характеризується розвитком грижового новоутворення в стравохідного отвору діафрагми (отвір, крізь яке стравохід проходить через грудну порожнину в порожнину очеревини).
- Різні алергічні реакції на деякі харчові продукти.
- Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка.
- Жовчнокам’яна хвороба. Даний патологічний процес характеризується формуванням каменів в порожнині жовчного міхура і його протоках.
- Холецистит – запалення слизової оболонки жовчного міхура.
- Виразка дванадцятипалої кишки або шлунка. Характеризується виникненням виразкових новоутворень на слизових оболонках даних внутрішніх органів.
- Непрохідність кишечника. Виникнення такого явища виражається у вигляді часткового або повного труднощі процесів проходження їжі по кишечнику.
- Різні пухлинні новоутворення, що виникають в шлунково-кишковому тракті.
- Патології підшлункової залози різної етіології, наприклад цукровий діабет і панкреатит.
- Вірусний гепатит. Хвороба, при розвитку якої відбувається інфекційне ураження печінки, що супроводжується розладами травної системи людини.
Симптоматика і методи діагностики хвороби
Основними ознаками, які супроводжують різні форми диспепсичних порушень, є відчуття постійної нудоти, втрата апетиту, порушення травлення, яке може супроводжуватися хворобливими відчуттями в області живота і розладами стільця.
Діагностика такого патологічного процесу, як кишкова диспепсія, проводиться за допомогою опитування хворого і здачі деяких лабораторних аналізів. До таких аналізах відносяться:
- біохімічний і клінічний аналіз крові – використання такого лабораторного дослідження дає можливість виявити ознаки запалення внутрішніх органів;
- дослідження калу – таке дослідження дозволяє виявити в калі приховані кров’яні прожилки, поява яких є ознакою протікання такої хвороби, як виразка шлунка;
- копрограмма – дослідження стільця на наявність в ньому неперетравлених шматочків їжі й підвищеною норми вмісту жиру.
Крім лабораторних аналізів, використовуються ще й інструментальні методики діагностики патологічного процесу. До них відносяться:
- УЗД – ультразвукове дослідження внутрішніх органів очеревини; дана процедура дозволяє виявити розвиток пухлинних новоутворень;
- рентгенографія;
- КТ (комп’ютерна томографія) – використовується для діагностики труднодіагностіруемих новоутворень в шлунково-кишковому тракті;
- колоноскопія – проведення такої діагностичної процедури дозволяє візуально оцінити стан товстої кишки за допомогою приладу під назвою ендоскоп.
лікування захворювання
Лікування диспепсичних розладів у першу чергу проводиться за допомогою використання спеціального коригування харчування хворого. Тобто лікарем в індивідуальному порядку призначається спеціальна дієта. Дієта при диспепсії буде починатися з 36-годинного голодування хворого і в залежності від форми і причин патологічного процесу буде виключати або, навпаки, містити ті чи інші продукти харчування.
Крім цього, лікування диспепсії має включати і медикаментозну терапію, яка призначена для усунення проявів хвороби або для знищення інших захворювань, що викликали розвиток диспепсичних розладів. У такому випадку лікування має на увазі використання відповідних ферментних препаратів, знеболювальних та антибактеріальних засобів.
При своєчасному зверненні до лікаря і при проведенні необхідного лікування диспепсичні розлади в більшості випадків досить легко усуваються.
