Метформін при поликистозе яєчників міцно увійшов в схеми лікування після великої кількості клінічних досліджень. У 2003 році в Нідерландах пройшов симпозіум, присвячений діагностиці та лікуванню синдрому полікістозних яєчників. На ньому були прийняті нові клінічні рекомендації і критерії діагностики даного захворювання, а також наведені результати успішного прийому Метформіну в складі комплексної терапії.

Що спільного у цукрового діабету і полікістозу

Цукровий діабет – це ендокринологічне захворювання, яке виникає через порушення засвоєння глюкози тканинами внаслідок абсолютної або відносної інсулінорезистентності. При синдромі полікістозних яєчників виділяють 3 групи основних критеріїв діагностики:

• Підвищення рівня чоловічих статевих гормонів у жінок.
• Порушення менструального циклу і безпліддя.
• Ультразвукове підтвердження полікістозних змінених яєчників.

Це ключові прояви даного захворювання. Однак у кожної другої жінки, яка страждає синдромом полікістозних яєчників, спостерігається зниження сприйнятливості тканин організму до інсуліну, тобто інсулінорезистентність, то ж патологічний стан, що і при цукровому діабеті. Дане загальне ланка патогенезу наштовхнуло вчених на думку про те, що на нього можна діяти протидіабетичними препаратами. Тому було досліджено застосування сіофор при поликистозе яєчників.

Протидіабетичний препарат при синдромі полікістозних яєчників

Відомо, що інсулінорезистентність при цьому синдромі має дещо незвичний характер у порівнянні зі звичайним цукровим діабетом. Для хворих на цукровий діабет 2 типу характерний ряд симптомів, один з головних – це надмірна вага або ожиріння. Однак для полікістозу яєчників такого зв’язку немає. Таким чином, інсулінорезистентність носить універсальний характер як для худих, так і для огрядних пацієнток.

Інсулінорезистентність – несприйнятливість клітин до інсуліну і нездатність внаслідок цього засвоювати клітинами глюкозу крові. Вона найбільш характерна для печінки, м’язової та жирової тканини. Внаслідок цього в крові поступово збільшується концентрація глюкози, яку не поглинають тканини. Підшлункова залоза реагує на гіперглікемію посиленням виділення інсуліну.

Підвищений рівень інсуліну на деякий час покращує засвоєння глюкози. Але незабаром резистентність до нього повертається. Формується порочне коло. Крім того, інсулін надає стимулюючу дію на вироблення андрогенів – чоловічих статевих гормонів – в надниркових залозах жінки. Їх концентрація починає рости, ще більше посилюючи гіперандрогенемії, характерну для полікістозу яєчників. Тому вважається дуже важливим і обґрунтованим використання Метформіну в комплексному лікуванні даного захворювання.

Механізм дії препарату

Вивчення механізму дії препарату Сиофор має довгу історію. Однак остаточної і загальновизнаною схеми його впливу на організм людини ще не розроблено. Прийом Метформіну призводить до наступних ефектів:

• Знижується утворення глюкози в печінці.
• Зменшується захоплення молекул глюкози клітинами кишечника.
• Підвищується активність зв’язування рецепторів клітин з інсуліном.
• Нормалізуються показники ліпідного обміну.

З огляду на значні метаболічні і гормональні зрушення в організмі при поликистозе яєчників, лікування сіофор є і обгрунтованим, і необхідним.

Важливо! Шляхом активації регуляторних ферментів печінки відбувається пригнічення синтезу глюкози в гепатоцитах з глікогену і амінокислот. Сам по собі цей ефект сприяє зниженню рівня глюкози в крові. Також застосування Метформіну сприяє збільшенню чутливості тканин до інсуліну. Тому даний препарат відноситься до групи під назвою «інсулінсенсітайзери», тобто ті, що «збільшують чутливість».

Не залежно від причини, будь то синдром полікістозних яєчників або цукровий діабет, інсулінорезистентність пов’язана з метаболічним синдромом. У це поняття входять такі показники, як гіпертригліцеридемія, зниження концентрації ліпопротеїдів високої щільності, артеріальна гіпертенізія і інсулінорезистентність. Сиофор сприяє нормалізації всіх проявів цього захворювання. Що, крім усього іншого, знижує ризик фатальних серцево-судинних ускладнень (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт).

Позитивний вплив на синдром полікістозних яєчників

Застосування Метформіну супроводжується рядом позитивних клінічних та лабораторних змін, надають сприятливий вплив на загальний стан хворих з синдромом полікістозних яєчників.

Суто клінічні ефекти препарату Сиофор полягають у зменшенні апетиту і відповідно, зниження ваги, нормалізації артеріального тиску. Тривале застосування Метформіну зменшує явища підвищеного рівня чоловічих статевих гормонів: повертається оволосіння за жіночим типом, зникає вугрі, симптоми так званої жирної себореї. Крім того, нормалізується репродуктивна функція: стабілізація менструального циклу, значно зростає частота успішної імплантації заплідненої яйцеклітини і виношування вагітності.

Від призначеного лікарем прийому Метформіну спостерігається поліпшення цілого ряду лабораторних показників:

1. Кілька зменшується концентрація інсуліну в плазмі.
2. Знижуються рівні загального холестерину, ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності, тригліцеридів. У той же час збільшується вміст антиатерогенних ліпопротеїдів високої щільності.
3. Приходить до відносної нормі рівень чоловічих статевих гормонів, лютеїнізуючого гормону. Збільшується синтез білка, який зв’язує андрогени і виводить з системного кровотоку.

Кожен з цих ефектів був підтверджений в високоякісних рандомізованих і плацебо-контрольованих дослідженнях.

Вплив на ліпідний і вуглеводний обмін

При терапії метформіном відзначається широкий спектр впливу на обмін жирів і вуглеводів. Обмін цих 2-х груп речовин починає регулюватися з моменту всмоктування в просвіті кишечника. Вважається, що Сиофор впливає на рецепторний апарат ентероцитів (епітеліальних клітин, які вистилають просвіт тонкого кишечника зсередини). Результатом цієї взаємодії є пригнічення активного захоплення молекул глюкози і, відповідно, потрапляння їх в систему ворітної вени і далі в печінку.

Перебіг синдрому полікістозних яєчників, як і цукрового діабету, супроводжується зміщенням синтезу глюкози в печінці. Це досить незвично, так як при цих захворюваннях рівень глюкози в крові і без того високий, а печінку додає додаткові порції цієї речовини. Даний феномен пояснюється инсулинорезистентностью. Незважаючи на збільшення рівня інсуліну, який повинен стимулювати входження глюкози в клітини, вони знаходяться в стані енергетичного голодування. Раніше лікарі з цього приводу образно говорили, що «клітини вмирають від голоду, купаючись в їжі».

Сиофор недарма називається інсулінсенсітайзером. Цей препарат повертає природну чутливість м’язових, жирових і нервових клітин до інсуліну. Дані клітини знову стають здатними до адекватної реакції на підвищений рівень глюкози. Її рівень в плазмі поступово знижується. М’язи і нейрони отримують енергетичний ресурс. В жировій тканині сповільнюються процеси утворення ліпідів з глюкози.

В результаті відзначається зменшення загальної маси подкожножировой клітковини і жирових відкладень навколо внутрішніх органів. Зменшується ступінь ожиріння і надмірної ваги.

Так як природним стимулятором синтезу інсуліну в острівцях підшлункової залози є глюкоза, то зменшення її концентрації супроводжується і зниженням рівня інсуліну. Цей гормон відноситься до анаболічним і проандрогенним речовин в організмі. Тобто він стимулює утворення чоловічих статевих гормонів. Рівень інсуліну зменшується – падає інтенсивність вироблення андрогенів. Це веде до зменшення проявів полікістозу яєчників – маскулінізації жіночого організму.

Найважливішим регулятором апетиту є концентрація глюкози в плазмі. У нормі специфічні відділи гіпоталамуса «вимірюють» цю концентрацію і при зниженні рівня виникає відчуття голоду. Але при інсулінорезистентності нейрони центрів апетиту не можуть адекватно оцінювати рівень глікемії. Метформін повертає цю природну здатність, і апетит знижується, що в свою чергу підкріплює схуднення жінок з синдромом полікістозних яєчників.

Вплив на статеву сферу

Для синдрому полікістозних яєчників характерні серйозні зміни з боку жіночої статевої системи. Це пов’язано з дисбалансом чоловічих і жіночих статевих органів, і з морфологічними змінами в яєчниках. Найбільш характерні порушення менструального циклу:

• Хворобливі і нерегулярні менструації.
• Розлад овуляції, аж до припинення дозрівання фолікулів.
• Неможливість завагітніти.

Величезним плюсом препарату є те, що його прийом ніяк не залежить від того, який день циклу або ж який стан фолікулів на момент початку терапії.

Зверніть увагу: Найбільша значимість в плані планування сім’ї – це нездатність зачати дитину. Дане прояв захворювання, можливо, найбільш серйозна проблема в соціальних і сімейних відносинах. На тлі підвищення рівня чоловічих статевих гормонів і зміни судинного русла змінюється стан внутрішнього шару матки, порушується співвідношення естрогену і прогестерону і функціонування яєчників.

При терапії метформіном гормональні зрушення зміщуються в бік норми. Цей препарат не може сприяти повноцінній нормалізації функціонування ендокринного апарату. Однак його регулярний прийом сприяє адаптації організму. Спільно з іншими препаратами базового курсу терапії можливе значне поліпшення стану репродуктивної системи: поновлюються регулярні менструації, повертається день циклу, що дозволяє завагітніти, поліпшується загальний стан.

За результатами одного з найбільш відомих досліджень впливу Метформіну на стан репродуктивної системи було показано, що у молодих жінок (у віці від 18 до 30 років) цикл відновився у 97% в порівнянні з 69% жінок, які не отримували Метформін. В цьому ж дослідженні було показано дещо більший відсоток відновлення овуляції у дівчат-підлітків у порівнянні з контрольною групою без Метформіну (57 і 54% відповідно).

Однак для найбільшого ефекту в комплексній терапії метформіном велике значення мають і інші лікувальні заходи:

• Модифікація способу життя, що має на увазі контроль над харчуванням і достатні фізичні навантаження.
• Повна відмова від куріння і вживання спиртних напоїв.
• Призначення антиандрогенних препаратів.

До антиандрогенним препаратів відносять: Ципротерон, Андрокуру, Спіронолактон і Верошпирон, Ярина. Їх призначення надзвичайно важливо на тлі терапії сіофор, так як від Метформіну антиандрогенний ефект недостатньо високий.

Коли не можна використовувати Метформин

Загальним для всіх лікарських засобів протипоказанням є наявність в минулому підвищеної чутливості до діючої речовини або до інших речовин, що входять до складу препарату. Категорично не рекомендується застосування цих ліків дівчатам до 15 років.

Тільки за суворими показаннями після зважування ризиків можливе використання Метформіну під час вагітності та в період годування груддю. У разі виникнення ускладнень гіперглікемії, таких як діабетична прекома або вже розвинулася кома, стану кетоацидозу, серйозні порушення мікроциркуляції (діабетична стопа), препарат повинен бути виключений з лікувальної програми.

У разі тяжких порушень функції нирок (гостра ниркова недостатність або хронічна ниркова недостатність 2 і вище ступеня), печінки (печінкова недостатність, цироз печінки, хронічні вірусні гепатити, печінкова енцефалопатія) застосування абсолютно неприпустимо.

Абсолютним протипоказанням застосування сіофор при лікуванні синдрому полікістозних яєчників є будь-яке гостре інфекційне захворювання, підвищення температури тіла з нез’ясованої причиною, хронічне зловживання алкоголем або схильність до лактатацидозу (одне з ускладнень цукрового діабету і гіперглікемії будь-який інший етіології).

Чим може ускладнити прийом

Так як препарат призначається на досить тривалий термін (середній курс лікування триває близько року), то досить високий ризик розвитку різноманітних побічних реакцій.

Найчастіше виникають ускладнення з боку травного тракту. Від досить нешкідливих (порушення сприйняття смаку, відсутність апетиту, нестійкість стільця, нудота) до надзвичайно вираженою блювоти і діареї, яка призводить до важкого обезводнення. Порушення моторики кишечника і всмоктування компонентів їжі супроводжується розвитком авітамінозу В12. При виявленні недостатності цього вітаміну препарат не рекомендують скасовувати. Досить додатково внутрішньом’язово вводити препарат Цианокобаламин – аналог вітаміну В12.

Найважчим ускладненням при використанні Метформіну є лактатацидоз. Даний стан щодо часто розвивається при поликистозе яєчників. Воно пов’язане з пригніченням захоплення клітинами печінки молочної кислоти, вона поступово накопичується в крові і виникає зміщення реакції крові в кислу сторону. Це призводить до порушення функції всіх органів, а особливо головного мозку, серцевого м’яза і нирок.

Альтернативна думка

Дослідження початку 2000-х років показали високу ефективність Метформіну в терапії хвороби полікістозних яєчників. Проте подальші наукові дослідження поставили під велике питання даний висновок. До цих досліджень цей препарат рекомендувався як засіб лікування порушення овуляції і безпліддя в тих випадках, коли інші лікарські засоби виявилися неефективними. Після 2007 року думка змінилася.

Виявилося, що ефект від Метформіну абсолютно не відрізняється від плацебо (пустушки, таблетки, яка за формою, кольором і смаку аналогічна препарату, але не містить діючої речовини). Таким чином, на час були зруйновані всі покладені на препарат надії. Тому цей лікарський засіб за деякими рекомендаціями можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо у хворої синдромом полікістозних яєчників паралельно діагностовано цукровий діабет 2 типу.

Після такого радикального заяви деякі вчені вирішили перевірити його на спроможність. В результаті за кілька років було здійснено 31 велике дослідження за всіма правилами і нормами доказової медицини. Результат знову здивував. Виявилося, що Метформін настільки ж ефективний, як препарат, давно застосовується в лікуванні полікістозних яєчників – Кломіфен. Тому понині існують досить суперечливі рекомендації.

Синдром полікістозних яєчників – досить поширена і серйозна медико-соціальна проблема. Різноманітність симптомів і безліч спірних питань з приводу лікування вимагає від жінки з діагностованим захворюванням регулярно обстежуватися і виконувати рекомендації лікаря.

Відео: Дія Метформіну