Вірусний гепатит В – дуже небезпечне інфекційне захворювання, яке важко вилікувати. Недарма вакцинація для його попередження передбачена календарем щеплень, затвердженим Міністерством охорони здоров’я РФ, і починається з першої доби життя людини. Це пов’язано з тим, що лікування гепатиту В дуже складне і не завжди ефективне. Небезпека ж захворювання полягає в тому, що воно вражає клітини печінки, приводячи згодом до її цирозу і ракових захворювань. Якщо профілактичні заходи не були проведені і в крові людини виявилися специфічні маркери – поверхневі антитіла, що інформують про наявність в організмі вірусу гепатиту В, – слід якомога раніше звернутися до фахівця. Подальші дії повинні бути спрямовані на визначення стадії захворювання та призначення лікування в залежності від цього.

Лікування гострої форми захворювання

Будь-вірусний гепатит – це інфекційне захворювання печінки. Тому лікувати його можуть як інфекціоністи, так і гастроентерологи або гепатологи. Однак кваліфіковано призначити лікування при гострому гепатиті В зможе тільки інфекціоніст, оскільки симптоматика хвороби вимагає відповідних методів лікування і профілактики.

Гостра форма гепатиту В часто не потребує будь-якого лікування і проходить повністю сама. Єдине, що потрібно, – спостереження фахівцями і призначення підтримуючої і дезінтоксикаційної терапії. Однак зустрічаються важкі форми гострого перебігу гепатиту В, які можуть привести до серйозних наслідків. Саме тому слід спостерігатися у спеціаліста, контролювати рівень антитіл в організмі і виконувати всі рекомендації лікаря.

Однією з таких рекомендацій є спеціальна дієта. З раціону пацієнта слід повністю виключити алкоголь, жирне м’ясо і рибу, смажене, гостре, газоване і шоколад. Можна і навіть потрібно вживати молочні продукти, овочеві супи, каші, пісні сорти м’яса, фруктові соки і пюре. Рекомендовано п’ятиразове харчування в спокійній обстановці.

Крім дієти, в залежності від симптомів лікар може призначити дезінтоксикаційну терапію, яка допоможе вивести з організму токсини, що накопичилися. Для цього використовують спеціальні розчини, які вводяться внутрішньовенно крапельно. Вони розбавляють кров, завдяки чому токсини швидше виводяться з організму через нирки. Таку терапію можна доповнити призначенням вітамінів і гепатопротекторів.

Противірусні препарати при гострому перебігу гепатиту В не призначаються. Організм справляється із захворюванням самостійно завдяки наявності імунних клітин. Гострий гепатит В може бути повністю виліковний, однак, при переході в хронічну форму вилікувати його практично неможливо, одужання в таких випадках відбувається рідко.

Хронічна форма захворювання

Хронічний гепатит несе величезну, іноді навіть смертельну, небезпека. У дорослих людей перехід гострого вірусного гепатиту В в хронічну форму відбувається лише в 10% випадків. А ось хто знаходиться в групі ризику, так це новонароджені. Справа в тому, що гострий гепатит у них протікає безсимптомно, але згодом в 90% випадків переходить в хронічну форму. Це ще раз виправдовує проведення вакцинації проти гепатиту В з першої доби життя малюка.

При хронічному гепатиті В вірус розмножується в клітинах печінки – гепатоцитах – і згодом повністю руйнує їх, що і призводить до цирозу і раку печінки.

Лікуванням хронічного гепатиту В займаються гастроентерологи і гепатологи. Медицина прийшла до висновку, що найбільш ефективною є комбінована противірусна терапія. Вона включає в себе аналоги нуклеозидів, які підміняють ті нуклеозиди, з яких складається вірус, і інтерферони, які посилюють боротьбу з вірусом. Окремо такі препарати не настільки ефективні, як при комплексній схемі їх застосування.

На сьогоднішній день в Росії зареєстровано і використовується невелика кількість препаратів для лікування хронічного гепатиту В: 2 аналога нуклеозидов – Ламівудин, Адефовір – і кілька різновидів інтерферону. Засоби противірусної терапії випускаються різними фармацевтичними компаніями, в більшості своїй зарубіжними, мають різне назва, але всі вони досить дорогі. Особливо якщо врахувати, що лікування може затягнутися не на один місяць або навіть роки. Крім цього, при лікуванні хронічних форм гепатиту В призначаються препарати для захисту клітин печінки: гепатопротектори Ессенціале, Карсил і ін. – і препарати, що діють на імунну систему (серед інших можна виділити Задаксін).

До препаратів, які допомагають впоратися з супутньою симптоматикою, можна віднести наступні:

1. Панангин, Аспаркам призначаються при порушенні обміну речовин.
2. Но-шпа, еуфілін – для зняття спазмів.
3. Неоміцин – антибіотик з низькою резорбцией з кишечника.
4. Уросан, Урсофальк – при вираженому холестазі.
5. Глюкокортикоїди – при розвитку гострої печінкової енцефалопатії.

Крім традиційних методів лікування, які призначає лікар, існує величезна кількість реклами, що обіцяє вилікувати від гепатиту В назавжди з використанням трав, змов та інших засобів народної медицини. Ефективність цих методів ніким не доведена, а час, витрачений на такі експерименти, може бути втрачено даремно. На жаль, легких і швидких способів лікування хронічного гепатиту В поки немає.

Люди з хронічною формою гепатиту В повинні, крім лікування, також дотримуватися суворої дієти, про яку говорилося вище.

Якщо масштаби ураження печінки досягають критичних показників, то єдиним способом вилікувати хворого є операція з пересадки печінки. Складність її проведення полягає не стільки в самому втручанні, скільки в пошуку відповідного донорського органу. Це може бути печінку померлої людини або фрагмент печінки здорового, частіше кровного родича.

При ранньому визначенні захворювання і дотриманні всіх рекомендацій лікаря можна розраховувати на те, що гепатит буде виліковний назавжди. Про ефективність підібраного лікування буде свідчити аналіз крові, який покаже зменшення активності трансаміназ печінки. Крім того, дослідженню підлягає сироватка крові, якщо в ній відсутні HBV ДНК і маркер гепатиту В [HbeAg], то лікування можна вважати успішним.

Побічні дії противірусної терапії

Серед будь-яких, навіть новітніх препаратів, мабуть, немає таких, які не мали б побічних ефектів. Існують вони і при лікуванні хронічного гепатиту В. І якщо негативної реакції на Ламивудин практично немає, то побічні ефекти від лікування інтерферонами відзначаються досить часто. Серед них – грипоподібний синдром, що виявляється в підвищенні температури тіла, лихоманці, болі в м’язах і суглобах, слабкість.

Такі симптоми можуть зберігатися від декількох годин до декількох днів. Згодом організм звикає до введення інтерферону і грипоподібний синдром проходить, а ось слабкість і підвищену стомлюваність можна спостерігати і в подальшому. Через кілька місяців після початку лікування можливі зміни в загальному аналізі крові, що супроводжуються зниженням лейкоцитів і тромбоцитів.

Зниження рівня лейкоцитів загрожує приєднанням інфекції, а низький рівень тромбоцитів призводить до кровотеч. Якщо рівень цих клітин знижується, то застосування інтерферону можна на якийсь час припинити або знизити його дозу. Якщо ж таких ускладнень немає, то лікування триває як зазвичай. Тому хворим, які отримують інтерферон, важливо раз на місяць здавати аналіз крові.

Успіх лікування залежить від багатьох факторів, серед яких: давність захворювання, його ступінь, особливості організму і наявність супутніх захворювань. Спеціаліст повинен враховувати всі ці моменти при призначенні лікування. Дотримуючись усіх розпоряджень лікаря, пацієнту з хронічним гепатитом В можна домогтися досягнення тривалої ремісії. Але для того щоб захворювання зовсім не повернулося, слід також дотримуватися дієти і приймати препарати, що підтримують роботу печінки.