Гепатит С вилікувати цілком реально. Ще до недавнього часу частота одужання після терапії досягала 30-40%. З сучасними препаратами, правильно підібраним лікуванням, зараз кількість видужали доходить до 50-90%.
Показання до проведення терапії
Захворювання на гепатит С протікає в двох можливих варіантах. У першому випадку вірус активно розмножується, клітини печінки не встигають регенеруватися і замість цього заміщуються сполучною тканиною. Внаслідок цього виникає фіброз, який, в свою чергу, призводить до більш серйозних ускладнень гепатиту. Другий варіант – реплікація, тобто поділ клітин вірусу відбувається повільно, при цьому клітини печінки регенеруватися встигають, фіброз не розвивається.
Причини розвитку гепатиту кожним з можливих варіантів не з’ясовані, але відмічено, що перший варіант розвитку хвороби відбувається з підвищенням кількості маркерів пошкодження печінки, званих трансаменазамі (АЛТ).
Тому пацієнтам, у яких аналіз на ІФА маркери і ПЛР вірусу позитивний, призначається аналіз рівня АЛТ. Його необхідно повторювати кожні 3-6 місяців. Паралельно проводяться тести для дослідження ступеня розвитку фіброзу в печінці. Це можна зробити шляхом біопсії або більш сучасним методом еластографії печінки. Останній є неінвазивний і менш суб’єктивним, ніж біопсія, так як досліджуються всі тканини печінки замість невеликого шматочка.
Виділяють п’ять стадій розвитку фіброзу від 0 до 4, де чотири – це цироз. Противірусна терапія призначається, якщо стадія розвитку фіброзу від двох і вище. Також терапія гепатиту С проводиться в таких випадках:
- За результатами біопсії є виражений цироз.
- Генотип вірусу 2 або 3.
- Виявлено в крові кріоглобуліни. Кріоглобуліни – це аномальні білки, які показують позапечінкові ураження гепатитом.
- Наявність факторів, при яких прогноз терапії найбільш сприятливий.
Препарати для лікування гепатиту С призначаються при таких умовах: вік від 18 до 60, збереженої функції печінки, підвищеного рівня АЛТ, РНК вірусу в крові і позитивного аналізу на антитіла.
У деяких випадках тактика вибирається вичікувальна:
- нормальні показники АЛТ;
- алкоголізм або наркоманія;
- рецидив або невдале лікування в минулому;
- гостра форма гепатиту С;
- відсутність печінкового фіброзу або його легка форма;
- інфекція ВІЛ;
- вік молодше 18 і старше 60;
- декомпенсований цироз;
- хронічні хвороби нирок.
Стандартна схема терапії
У нашій країні стандартом лікування захворювання, особливо 2 і 3 генотипу вірусу, є комбіноване лікування двома препаратами – Інтерфероном і Рибавірином. При цьому в залежності від фінансових можливостей пацієнта можуть бути застосовані три схеми.
Найекономнішої схемою є прийом інтерферону 3 МО через день і рибаверин 800-1200 мг в день (в залежності від ваги пацієнта).
Більш дорогий і дієвий спосіб лікування – це прийом інтерферону 6 МО щодня до нормалізації АЛТ і такий же дозування Рибавірину.
Найдорожчим варіантом лікування є Пегінтерферон 1 раз в тиждень. Рибаверин в тій же самій дозі.
2, 3 генотипи лікуються приблизно 24 тижні, 1 генотип має менший відсоток на успіх, а лікування затягується до 48 тижнів. Ці терміни приблизні, в залежності від результатів терапії та окремих індивідуальних показників, лікування може бути більш тривалим або коротким.
Побічні ефекти
Препарати лікування гепатиту – рибаверин і Інтерферон – в даний час вважаються золотим стандартом терапії 2 і 3 генотипу вірусу. Однак така терапія володіє декількома важкими побічними ефектами. Рибаверин непогано переноситься, найважчими побічними ефектами володіє Інтерферон, але його негативний вплив можна знизити, вибравши більш дорогий препарат з більшим ступенем очищення. Проте список побічних ефектів такої терапії виглядає наступним чином:
- Анемія. До скорочення рівня гемоглобіну в крові призводить вживання рибаверин. Дозування препарату прямо пропорційно пов’язана з кількістю червоних кров’яних тілець. Таке ускладнення зустрічається у 15-22%. Для зменшення наслідків пацієнтам призначаються препарати заліза.
- Порушення функцій щитовидки. Підвищену або знижену функцію залози викликає Пегінтерферон. Тому слід стежити за її функцією протягом півроку після закінчення лікування і під час проведення його.
- Випадання волосся. До випадання волосся тільки на час лікування також може привести терапія Інтерфероном.
- Симптоми грипу. На самому початку терапії, особливо протягом доби після первинного прийому препаратів, можуть спостерігатися симптоми, схожі на грип: слабкість, озноб, ломота і інші. При цьому температура може піднятися до 39 градусів. Для зменшення симптомів і попередження зневоднення пацієнтам рекомендується вживати велику кількість води.
- Безсоння. Нерідко пацієнти при проходженні курсу противірусної терапії скаржаться на безсоння. Про це варто негайно повідомити лікаря, так як вона може призвести до депресії і дратівливості. Депресивний стан також є одним з побічних ефектів такої терапії.
- Утруднене дихання. Іноді застосування препаратів призводить до порушення роботи легенів. При цьому проводяться дослідження для виключення фіброзу і пневмонії.
Рибаверин переноситься практично однаково всіх виробників. Чого не скажеш про інтерферон. Він володіє великим числом побічних ефектів, а його очищення коштує недешево. Тому пропорційно ступеня очищення ціна зростає в геометричній прогресії. При застосуванні 3 МО через день – це ще не так помітно, але при цьому дозуванні ефективність лікування, за даними статистики, не перевищує 25%.
Звичайно потрібно на проведення всього курсу терапії від 10 до 100 тисяч доларів. При цьому все залежить від конкретного призначення, тривалості лікування і від генотипу вірусу. Більш нові препарати зарубіжного виробництва обійдуться від 40 тисяч. Найбільш дорогими є препарати нового покоління, які можуть застосовуватися без інтерферону.
Існує кілька категорій людей, яким протипоказано проходити традиційне противірусне лікування:
- пацієнти з важкими захворюваннями, такими як гостра або хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, гіпертензія, захворювання легенів з обструкцією, цукровий діабет;
- пацієнти після операції з трансплантації нирки, легені або серця;
- пацієнти, у яких не вилікували гіпертероідоз;
- діти до трьох років;
- особи з непереносимістю вживаних препаратів;
- пацієнти, у яких Інтерферон загострює імунний процес в організмі;
- вагітні жінки.
Лікування гепатиту з 1 генотипом вірусу
Ще до недавнього часу вважалося, що оптимальним в лікуванні 1 генотипу вірусу є призначення інтерферону і рибаверин. Однак за статистикою виліковування подвійною терапією при 2 і 3 генотипі становила 90%, а при першому – всього 40-50%. Недавня поява препаратів останнього покоління боцепревір і телапревір підвищило кількість вилікувалися до 80% випадків.
Ці препарати застосовуються тільки у пацієнтів, у яких діагностовано 1 генотип, і тільки разом з рибаверин і пегінтерфероном. Тривалість прийому індивідуальна, препарати приймаються всередину після початку терапії: на п’ятий тиждень – боцепревір і на дванадцяту – телапревір.
Недоліки та протипоказання такого лікування:
- вартість лікування;
- велика кількість побічних явищ – шкірних алергій, смакових порушень, анемій;
- лікування неможливо проводити для осіб, у яких є протипоказання до використання рибаверин і інтерферону.
Призначення супутніх препаратів
Для підтримки організму, і особливо печінки, паралельно зі стандартною схемою терапії можуть призначатися і інші лікарські препарати. До таких належать гепатопротектори. Це не ліки від гепатиту С, на сам вірус воно не діє. Подібні препарати відновлюють структуру печінки, підвищують її опірність, сприяють регенерації клітин органу.
Найчастіше в такому лікарському препараті містяться рослинні трави, наприклад, безсмертник, солянка холмовая, артишок, силімарин і екстракт печінки великої рогатої худоби. Такими препаратами є: Карсил, Гепатосан, Ессенціале Форте та інші.
Іноді призначаються імуномодулятори, які мають доведену ефективність, наприклад, Залаксін. Ці лікарські препарати стимулюють окремі ланки в імунній відповіді, що дозволяє організму підвищити ефективність в боротьбі з вірусом.
Непоганими властивостями володіє урсодезоксихолевая кислота. Це кислота натурального походження, її структура подібна до однієї з кислот, яка синтезується в печінці людини. Вона найменш токсична з жовчних кислот. Цей препарат знижує кількість білірубіну, зменшує активність АЛТ і знижує частоту повторних виникнень захворювання.
Введення таблеток, які містять урсодезоксихолеву кислоту, допомагає знизити частоту виникнення деяких побічних ефектів терапії противірусними препаратами. Ліки, які її містять: Урсофальк, Урсосану, Урдокс і інші.
Підготовка до лікування
Перед початком прийому таблеток, ін’єкцій або свічок, які входять в курс терапії, необхідно пройти деякі обстеження:
- В першу чергу, якщо що раніше не проходило, проводиться повне обстеження на вірус гепатиту С, антитіла, РНК вірусу в крові, обстеження на генотип і визначення вірусного навантаження.
- Аналізи на вірус гепатиту В.
- Обстеження печінки: біохімія крові, УЗД-доплерометрія черевної порожнини, еластометрія або біопсія щоб визначити ступінь розвитку фіброзу.
- Обстеження і аналізи для виключення протипоказань до проведення терапії.
- Для пацієнтів після 40 років – обстеження серцево-судинної і дихальної систем.
Новітні методи лікування гепатиту
У США з успіхом пройшли клінічні випробування нові препарати – софосбувір і Даклатасфавір. Вони показали однакову ефективність для лікування всіх трьох генотипів вірусу і навіть в разі, коли виявилася безсилою потрійна терапія при першому генотипі. Іязикурність успіху, за даними клінічних випробувань, становила близько 98%. А кількість побічних ефектів було куди менше, ніж при лікуванні Інтерфероном. Ліки від гепатиту С софосбувір вже схвалений Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
У 2003 році закінчилися випробування препаратів Ледіспавір і Собосфувір. Клінічні випробування показали відсутність вірусу в крові через 12 тижнів після початку терапії у 97%. Пацієнти, які приймають паралельно рибаверин, показали 100% одужання, але більш тяжкі побічні ефекти. Препарат очікує схвалення ВООЗ.
