Полин – поширене трав’яниста рослина, типовий представник сімейства складноцвітих. Виростає у висоту до двох метрів, має гіллясте і прямий стовбур, задерев’янілі коріння і сріблясто-сірі листя. Має особливий насичений аромат і гіркий присмак. Насіння полину дуже численні і дозрівають в останній декаді серпня. Поширена рослина на територіях, розташованих в межах середніх широт держав України і Росії, а також на Кавказі і Азіатських країнах, в Казахстані та Західних регіонах Сибіру.

На сьогоднішній день відомо близько чотирьохсот різних видів полину і всі вони різняться за своїм складом і властивостями, серед них навіть є отруйні рослини. Такий можна вважати полин таврійську. Відомо, що за часів військового походу на Персію, військо Петра Першого позбулося одномоментно п’ятисот коней, через те, що ті скуштували цієї травички. Хоча ця рослина з успіхом застосовується при лікуванні пневмонії та бронхіальної астми, а також допомагає при ревматизмі.

Полин метельчатая теж відноситься до отруйних рослин, але на її основі готують масло, успішно застосовується для лікування каменів в нирках.

Цитварний полин з давніх часів використовують для вигнання паразитів (глистів). З суцвіть рослини виділяли особливу речовину – сантонін, саме воно допомагало впоратися з не прохань гостями. Пізніше стало відомо, що ця речовина має сильну токсичну дію і пити його небезпечно, тому його лікувальне застосування на сьогоднішній день залишилося тільки у ветеринарній практиці. Але ефірне масло полину цитварного має бактерицидні, протизапальні і болезаспокійливі властивості.

У народних колах широко відома полин лікувальна, її ще часто називають Божим деревом. У стародавні часи її можна було зустріти тільки на території монастирів, звідси і пішла назва цієї рослини. Його відрізняє характерний зовнішній вигляд і специфічний лимонний запах.

Цікавим є той факт, що всім відома приправа тархун теж є видом полину, її ще називають естрагон. У його листі відсутня гіркота, і вони використовуються для консервації овочів, як приправа до жирних м’ясних, а так само овочевих страв, спеція до супів і приправа для збудження апетиту.

Нам же найбільш відомі такі різновиди цієї рослини, як полин гіркий і звичайна. Вони багато в чому схожі за своїм лікувальним складом і зовнішніми ознаками. Саме ці види найчастіше знаходять застосування в народній медицині.

Лікувальну властивість полину

Хімічний склад рослини полину гіркого досить різноманітний, саме це визначає її лікувальні можливості. У траві присутні особливі речовини – лактони, саме вони роблять її гіркою. Полин багата дубильними речовинами, органічними видами кислот, сапоніни, каротин, вітамін С, ефірними маслами. Серед мікроелементів, що входять до складу рослини, багато калію і кальцію, цинку і магнію, молібдену та кобальту, нікелю та алюмінію, бору і брому. З лікувальною метою використовуються всі частини рослини: коріння, верхівки, листя і насіння.

Користь гіркою складової полину полягає в тому, що вона підсилює роботу травної системи, сприяє порушенню апетиту, поліпшує травлення їжі і прискорює мочеобразование. Вона активно використовується для лікування патологій жовчного міхура, при його запаленні, порушеному відтоку жовчі, жовчнокам’яної хвороби. Характерними симптомами для таких порушень є: зниження апетиту, постійна важкість у шлунку і правому підребер’ї, здуття живота, неповноцінне переварювання їжі. При початковому перебігу хвороби і для посилення апетиту, допоможе лікувальне застосування чаю з полину гіркого. Пити настій треба без додавання цукру, так як це знизить його ефективність.

При будь-яких порушення в роботі шлунка і всього травного тракту, корисним буде лікувальне застосування полину. Користь цієї рослини, а точніше його соку, полягає в тому, що він сприяє появі апетиту, нормалізує роботу шлунка і підшлункової, регулює кислотність. Якщо пити настій гіркого трави, то можна позбутися від метеоризму і прибирати запалення в стінці кишечника.

Цікавим є той факт, що полин здатна надавати виборче лікувальний вплив на людський організм. У тих ситуаціях, коли людина страждає від безсоння, дратівливості і нервозності, надлишком апетиту вона надає заспокійливу дію. А коли людина відчуває слабкість, відсутністю апетиту, апатію і швидку стомлюваність – настоянка тонізує організм.

Додатково до цього, полин і настій з неї рекомендують пити, як жарознижуюче речовина, використовується як протисудомну і протизапальний засіб, здатне прискорювати загоєння ран і нормалізувалася тиск, послабляти стілець і сприяти хорошому сну і порушення апетиту. Використовується, як протиглисний засіб. З її допомогою можна назавжди позбутися від круглих черв’яків, папілом, лямблій, вірусу герпесу, кандид, ехінокока і трихомонад.

Спринцювання відваром з полину допоможе жінкам позбутися від гінекологічних проблем і хвороб сечостатевої системи. Настій з полину в гінекологічній практиці можна використовувати не тільки у вигляді ванночок і спринцювань, а й як лікарський засіб для постановки тампонів.

Для жінок користь цієї трави полягає ще і в тому, що вона допомагає позбутися від зайвих кілограмів, навіть в умовах підвищеного апетиту. Це досягається завдяки впливу полину на обмін речовин.

А ось при виношуванні дитини краще не приймати цю рослину, так як воно здатне викликати переривання вагітності. У давні часи знахарки готували з неї лікувальну зілля, що дозволяє не допустити народження небажаної дитини. Але коли йдуть важкі пологи, полин виявляється незамінна.

Допомагає вона і чоловікам, коли ті стикаються з проблемою імпотенції. Для її лікування треба приймати насіння полину.

Для якнайшвидшого загоєння ран і виразок, усунень папілом і запалень на шкірі, гнійників трава полину часто використовується зовнішньо, коли в хід йде сік або подрібнені свіжі листя.

Протипоказання до використання полину

Полин – сильнодіючий рослина, тому є значні протипоказання до її застосування. Уже згадувалося, що її не можна пити в період, коли виношується вагітність і проводиться грудне вскармоіваніе. Прийом настоянки полину при зниженій кислотності шлункового соку і загостренні хронічних захворювань органів травної системи ще більше ускладнить ситуацію. Ще один вид протипоказання – алергія на полин. І навіть, коли у пацієнта немає причин побоюватися використовувати цю рослину, завжди треба пам’ятати про терміни лікування. Недотримання дозування і тривалості курсу терапії може привести до передозування, яка проявляється судомами, втратою свідомості, втратою апетиту і нападами блювоти, нервовими розладами і галюцинаціями. Тому пити препарати з полину довше місяця – ще один з видів протипоказання. Коли є необхідність, лікування можна повторити після перерви.

Як правильно збирати і зберігати полин

Для того, щоб приготувати з полину дієве лікувальний засіб, треба правильно зібрати і підготувати сировину, щоб в процесі заготовки воно не втратило своїх корисних властивостей.

Для того, щоб приготувати чай або настій з полину, збирають листя рослини без черешків. Вибравши для цього час, коли не настало цвітіння. Якщо треба заготовити корінь полину, то його слід викопати відразу ж після того, як буде обрізаний стебло.

Квітки полину дуже тендітні, тому при їх заготівлі треба проявляти особливу увагу і вправність, інакше вони швидко обсипаючи.

Зібравши свіжу траву, її необхідно ретельно промити в проточній воді і розкласти на папері, на рівній поверхні, в затемненому приміщенні, де є вільний доступ свіжого повітря. Прямі сонячні промені згубні для вітамінів і корисних речовин. Якщо не буде хорошого повітрообміну, то в сировину почнуться гнильні процеси.

Щоб зберегти лікувальну дію полину, зберігати суху сировину слід не більше двох років в паперових пакетах або скляній, щільно закривається тарі.

Полин проти глистів застосування

Для цієї мети рекомендується використовувати суху полин, вважається, що вона краще діє на паразитів, ніж настойки і відвари, проникаючи в найвіддаленіші частини кишечника.

Порошок, виготовлений зі ста грамів висушеного листя полину, слід приймати для позбавлення від паразитів всередину по одній чверті від чайної ложки, повторюючи прийом, кожні дві години протягом перших трьох днів, запиваючи необхідним обсягом води. У наступні дні частота прийомів порошку трохи зменшується і становить шість сеансів за день. Лікування від глистів триває тиждень. Курс терапії від паразитів необхідно повторювати кожні шість місяців, а то й виникнуть протипоказання.

Ще одна позитивна дія цього рецепта те, що він дозволяє паралельно позбутися папілом. Вважається, що папіломи – супутники хвороб печінки і забрудненого кишечника, а так же показник присутності глистів. Коли відбудеться очищення цих органів і відновленні їх нормальної роботи, папіломи зникають самі по собі.

Більший ефект в позбавленні то глистів надає поєднання полину з іншими гіркими травами, так званий склад «тройчатка». До її складу входять: полин, пижмо і гвоздика. Де перші два компоненти дозволяють позбутися від більшості видів хробаків і інших паразитів, а також вірусів, папілом і грибів. А останній – допоможе позбутися від яєць і личинок паразитів. Це універсальний засіб очищення організму, критерієм його повноцінної роботи є зникнення шкірних папілом.

Паралельно з прийомом цього засобу необхідно ставити клізми і спринцюватися відваром з полину. Для його приготування необхідно взяти дві чайні ложки сухої трави і настояти їх, заливши одним літром окропу.

Існує кілька варіантів складів, що згубно діють на глистів і сприяють зникненню папілом, до складу яких теж входить полин, але що володіють більш м’яким дією.

Спосіб 1. Взяти в рівних частинах (по одній чайній ложці) сухого листя полину, насіння льону і гвоздику. Весь склад подрібнити за допомогою блендера або в кавомолці. Ретельно перемішати. З’їдати натщесерце по чайній ложці цього засобу вранці і перед сном, запиваючи водою або морквяним соком.

Спосіб 2. Для приготування кошти знадобитися одна частина гарбузового насіння і три частини висушеного листя полину. Їх необхідно подрібнити і настояти на горілці протягом тижня в теплому місці. Після чого пити ліки по п’ятдесят грамів сутра і ввечері, за тридцять хвилин до початку їжі.

Ще один вид препаратів на основі полину – спиртова настоянка. Її виготовляють зі ста грамів сухої сировини, які заливають підлогу літром 70% медичного спирту. Дають настоятися три тижні в затемненому місці, періодично перевертаючи посудину. Після проціджування пити настоянку тричі на день до їди, по 20-30 крапель і запивати водою, настояної на кремнії. Аналогічним чином можна приготувати настоянку на горілці.

Для вигнання паразитів і позбавлення від папілом і посилення апетиту можна приготувати лікувальний склад з додаванням меду. Якщо регулярно пити цей засіб, можна не тільки позбутися від глистів, а й зміцнити нервову систему, нормалізувати сон і зняти дратівливість. Для його виготовлення знадобляться три частини свіжого полинового соку і одна частина натурального меду. Все перемішати, після чого пити три рази на добу по чайній ложці до їди і ввечері перед сном, запиваючи лікувальний склад кремнієвою водою.

Не менш ефективно усуне глистів та шкірні папіломи відвар, на основі коренів полину. Його можна використовувати також при злоякісних пухлинах шлунка і кишечника. Столову ложку дрібно подрібненого кореня полину залити склянкою кремніевоей води, доведеної до кипіння. У закритому посуді помістити на водяну баню і томити ще тридцять хвилин. Охолодити, процідити. Пити по столовій ложці до початку їжі, від трьох до чотирьох разів на день.

Масло полину для лікування папілом

В останні роки стало відомо, що поява на шкірі людини папілом викликано потраплянням в організм і розвитком в ньому папілоязикурусу. Але безболісно для себе впровадитися в людський організм цей вірус може тільки за уязика ослабленого імунітету і поганий стан кишечника, за який він відповідає. А якість роботи кишечника прямо пов’язане з наявністю паразитів в ньому. Тому багато авторів бачать тісний зв’язок між наявністю глистів і папілом на шкірі. Звичайно, найдієвішим методом позбавлення від папілом є прийом всередину протиглистових препаратів, описаних вище, так як вони допомагають радикально вирішити проблему і прибрати першопричину шкірних утворень, але є ще один спосіб усунення папілом, який не вимагає застосування будь-яких настоїв всередину.

Для цього знадобитися взяти аптечне полинове масло. Їм змочують ватяну паличку і обробляють нею папіломи. Повторювати процедуру слід тричі на день протягом декількох днів. Тривалість лікування залежить від розміру утворень і їх кількості. Можна буде помітити, що папіломи почнуть муміфікуватися і відмирати. Але не варто квапити процес і самостійно зривати освіти, вони відпадуть самі.

Перед використанням масла з полину необхідно провести його тестування на предмет алергічної реакції до нього. Для цього, одну краплю олії полину розводять в десятикратному обсязі базового масла і наносять на тильну сторону вушної раковини.

Цю суміш можна помістити на носовичок і періодично дихати через нього. Якщо через якийсь час з’явилася задишка або висип, а особа всіяне плямами, то масло з полину застосовувати не варто. В інших же випадках це засіб повністю безпечно.