Для здорового жовчного міхура характерна грушоподібна форма. По ряду причин орган може деформуватися – таке явище отримало назву «перегин жовчного міхура».

Вигин ЖП буває вродженим і набутим. Проблема, диагностируемая у новонароджених, з’являється на 5 тижні внутрішньоутробного розвитку плода (в цей час відбувається закладка органів біліарної системи).

Чому виникає недуга?

До причин придбаної форми загину ЖП у дорослих відносять:

• гепатомегалию (збільшення печінки);
• ожиріння;
• підвищену рухливість ЖП (явище обумовлено неправильною локалізацією органу);
• опущення внутрішніх органів (в тому числі, вікове);
• підняття важких предметів, тривале перебування в статичному сидячому положенні;
• надмірні фізичні навантаження;
• неправильне харчування;
• запалення в органах шлунково-кишкового тракту.

У зв’язку з тим, що ЖП – порожнистий орган, для якого властива певна ступінь рухливості, у деяких пацієнтів вигин може змінювати своє розташування. Це явище має назву «лабільний загин жовчного міхура».

Перегин ЖП виникає в різних частинах органу: в області шийки, дна, тіла. Залежно від того, де локалізована вигин, розрізняють:

• загин нижньої чи верхньої третини ЖП;
• стінки;
• дна;
• перегин протоки жовчного міхура.

Частіше ніж інші форми патології, діагностується вигин шийки ЖМ, перегин жовчного міхура в тілі викликає найбільш серйозні наслідки.

Вигини можуть бути різними:

• дугоподібними;
• в формі пісочного годинника;
• мати вигляд гака.

Перегини ЖП бувають і подвійними (гастроентерологи називають їх S-образними). Саме така патологія стає причиною розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей.

Ознаки та діагностика

Порушення правильної форми ЖП обумовлює дисфункцію травлення. Симптоми явища залежать від типу і розташування вигину.

Ознаки перегину ЖП:

• болю в правому підребер’ї;
• відчуття гіркоти у роті;
• диспептический синдром;
• кишкові розлади;
• відрижка;
• зникнення апетиту;
• підвищена пітливість;
• відчуття тяжкості в животі;
• перегин жовчного міхура у деяких пацієнтів супроводжується відчуттям дискомфорту в животі після прийому смаженої або жирної їжі.

У важких випадках деформація ЖП проявляється нападами болю, иррадиирующими в праву руку і лопатку.

Чим небезпечний перегин ЖП? Жовч, яка використовується для перетравлення їжі, акумулюється і застоюється. По-перше, це обумовлює неповне розщеплення жирів, що потрапляють в організм людини разом з їжею. Внаслідок цього рівень жирних кислот в крові зростає, а активність окислення і утилізації глюкози знижується. Ці процеси можуть стати причиною діабету і привести до появи надлишкової маси тіла.

По-друге, порушення всмоктування жирів з часом зумовлює дефіцит жиророзчинних вітамінів в організмі пацієнта (А, Е, К). Це тягне за собою такі наслідки:

• проблеми з зором;
• еластичність стінок судин знижується;
• скорочувальна діяльність м’язів (в тому числі, серця) послаблюється.

По-третє, перегин жовчного міхура сприяє появі запальних процесів в органах шлунково-кишкового тракту, зумовлює утворення конкрементів (наслідок – ЖКХ).

Отже, найбільш поширеними наслідками недуги можуть бути:

• холецистит (калькульозний і безкам’яний);
• дискінезія;
• жовчокам’яна хвороба;
• ожиріння (застій жовчі обумовлює неповне розщеплення жирів);
• цукровий діабет.

Діагностика такої патології, як загин жовчного міхура, передбачає вивчення анамнезу пацієнта, зовнішній огляд і пальпацію живота, а також використання лабораторних методів дослідження.

Найкраще захворювання діагностується на УЗД. Цей метод дозволяє визначити функціональний стан жовчного міхура, виявити розташування вигину, обстежити всі структурні елементи органу.

Гастроентерологи відзначають, що з’ясувати причину деформації ЖП на УЗД непросто. Для того щоб встановити діагноз і зробити висновок про те, вроджена патологія або придбана, дослідження проводять до, а потім після прийому яєчних жовтків (вони викликають підвищену секрецію жовчі). Якщо деформація ЖП вроджена, вона залишиться незмінною.

терапія

При відсутності симптомів лікування вродженої форми перегину ЖП не провадиться.

Якщо у пацієнта присутні ознаки наявності патології, а діагноз підтвердився, лікування загину ЖП включає:

• прийом ліків;
• використання відварів трав;
• дотримання суворої дієти.

Одним з компонентів лікування деформації ЖП виступає корекція раціону харчування.

Основу дієти пацієнтів, у яких діагностовано загин жовчного міхура, складають:

• нежирні сорти риби і м’яса;
• морепродукти;
• каші;
• нежирне молоко;
• фрукти овочі.

До числа заборонених продуктів слід віднести:

• солоні, жирні, смажені страви;
• жирне м’ясо і молоко;
• газовані напої;
• консерви, копченості;
• алкоголь;
• спеції.

Способи приготування їжі – варіння, запікання, тушкування.

В основі лікування захворювання ліками – жовчогінні препарати:

• Фламін – таблетки, які застосовуються для усунення застою жовчі при патологіях ЖП. Ліки п’ють протягом 10-40 днів (дозування і тривалість лікування підбирається лікарем індивідуально).
• Ще один жовчогінний препарат – Одестон – активізує відтік жовчі.
• Препарат Хофітол – має гепатопротекторну та жовчогінні властивості.
• Засіб Арістохол. Клінічний ефект – зняття спазмів, поліпшення відтоку жовчі.
• Циквалон – синтетичне ліки, активізує жовчний відтік. Курс лікування триває місяць.

Одним з складів для лікування перегину ЖП є аптечний жовчогінний збір №3. Суху суміш (2 ст. Л.) Заливають 1 ст. окропу і проварюють на водяній бані 10-15 хвилин. Перед вживанням відвар розводять водою (повинен вийти обсяг 200 мл).

Схема прийому: по одній третині склянки ліки випивають за півгодини до їди 3 рази / добу. Курс лікування розрахований на 30 днів.

Домашня терапія такої патології, як перегин жовчного міхура, передбачає використання відварів трав з жовчогінним ефектом.

Рекомендовані рослини:

• м’ята перцева;
• ромашка;
• пижмо;
• календула.

Для приготування ліків слід 2 ст. л. сировини залити 200 мл окропу і проварити протягом 10 хвилин. Лікування проводять так: тричі в день за півгодини до їди приймають по третій частині склянки відвару. Терапія триває місяць.

Прогноз для пацієнтів з загином ЖП несприятливий лише в одній ситуації – коли існує ризик повного перекриття відтоку жовчі. У цьому випадку показано хірургічне видалення жовчного міхура.

Коли перегин жовчного міхура не супроводжується неприємними проявами, а також і не позначається на роботі органів травлення, спеціального лікування не призначається. Пацієнтам показана профілактика застійних явищ в ЖП і жовчовивідних шляхах (фітопрепарати), а також дотримання дієти.