Опік 3 ступені може утворитися в результаті впливу на шкіру киплячій рідини або пари, що класифікується як тип А, або при контакті з відкритим полум’ям, концентрованими хімічними сполуками, електричним струмом або розпеченим металом (тип Б). Але різниця між обома типами полягає не стільки у вигляді вражаючих речовин, скільки в ступені пошкодження шкіри. Так, опіки 3 ступеня типу А відносяться до поверхневих ран, а для типу Б характерні пошкодження дерми, підшкірно-жирової тканини і навіть м’язових волокон.
- 4 Реабілітаційні заходи
- 5 Фото
Симптоми різних типів опіків
Для успішного і результативного лікування опіків шкіри необхідно правильно оцінити площу і глибину ураження тканин. Візуальний огляд і суб’єктивні відчуття пацієнта допомагають лікареві визначити тип опіку і підібрати оптимальний комплекс лікувальних заходів.
- Визначення площі опіку
- опік паром
- Опік окропом: лікування в домашніх умовах
- Невідкладна допомога при опіках
- Як визначити якою мірою опік
Так, для опіку 3А ступеня характерний тривалий сильний больовий синдром, тому що не порушені нервові закінчення. Поверхня обпаленої шкіри має неоднорідну структуру, відрізняється бордовим або яскраво-червоним кольором, по краях рани спостерігаються численні пухирі, наповнені рідиною.
Больові відчуття при опіку 3 ступеня типу Б зникають вже через 20-30 хвилин. Це пов’язано з більш глибоким проникненням теплової енергії в шари шкіри і знищенням нервових клітин в місці ураження. Пухирі, як правило, покриті скоринкою, краї рани обрамлені звисаючими ділянками шкіри. При опіковому шоці у потерпілого спостерігається різке підвищення артеріального тиску, яке трохи пізніше змінюється зниженням показників до критичних рівнів.
Невідкладна допомога при опіку 3 ступеня
Слід відразу зазначити, що самостійного лікування в домашніх умовах такі рани не піддаються, проте, своєчасне надання першої допомоги істотно полегшить подальше лікування і допоможе уникнути можливих ускладнень. Що можуть зробити оточуючі до прибуття медичних працівників?
- Перш за все, потрібно якомога швидше виключити подальший контакт з джерелом тепла і перенести потерпілого в безпечне місце.
- При можливості обпечену ділянку тіла слід підняти, щоб зменшити кровотік і запобігти поширенню токсинів по всьому організму.
- Місце опіку потрібно прикрити стерильною серветкою або чистою тканиною, що допоможе уникнути інфікування і освіти гнійних запалень.
Лікування опіків 3 ступеня проводиться виключно в стаціонарі під наглядом фахівця. Наслідки самостійного лікування занадто серйозні, щоб нехтувати медичною допомогою. Освіта рубців, мала рухливість суглобів, неповне відновлення функцій організму, виникнення сепсису – такий неповний перелік ускладнень, викликаний не мають відповідної кваліфікації лікуванням.
Опіки такої інтенсивності можуть привести до порушень дихальної, серцево-судинної, імунної, ендокринної системи, викликати порушення роботи нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту.
Слід пам’ятати, що в деяких випадках лікування передбачає хірургічне втручання, тому слід беззаперечно виконувати всі рекомендації лікаря і не ухилятися від госпіталізації.
Лікувати опіки 3 ступеня починають з знеболюючих заходів. Анальгетики в більшості випадків не приносять пацієнтові позбавлення від больових відчуттів, тому застосовують сильніші лікарські препарати типу “промедол” або “Морфіну”. Однак використання наркотичних препаратів може призвести до анафілактичного шоку, тому разом з ними потрібно призначення “Супрастіла”, “Димедролу” або інших подібних антигістамінних препаратів. Для зняття запальних процесів і прискорення регенерації шкіри можуть бути призначені гормональні препарати.
Термічні пошкодження шкіри 3 ступеня нерідко супроводжуються підвищеною збудливістю, тому хворий повинен приймати заспокійливі та седативні препарати. При інтоксикації організму і для профілактики зневоднення призначають крапельниці з відповідними лікарськими розчинами. У деяких випадках додатково призначають прийом антибіотиків або протиправцевої сироватки. Крім цього, рану обробляють протиопіковими препаратами, очищають її від слизу, гною і відмерлих ділянок шкіри.