Жовчний міхур вважається збільшеним (розтягнутим), якщо його поперечний діаметр (ширина) перевищує 4 см.

Що показує діагностика?

На УЗД нормальний (здоровий) жовчний міхур може виглядати розтягнутим з таких причин:

• дієта з низьким

  

  У разі якщо зазначені фактори виключені, варто шукати патологічну причину збільшення ЖП. Це може бути:

  • Обструкція протоки (найчастіше виникає при ЖКХ).
  • У ситуації, коли жовчний міхур не тільки розтягнутий, але і заповнений рідиною, а товщина його стінок перевищує 5 мм, ведуть язик про емпіємі ЖМ. Діагноз підтверджується локальної хворобливістю при пальпації. В цьому випадку пацієнту призначають додаткове обстеження.
  • Обструкція в загальному жовчному протоці (він розширений понад 5 мм). ЖП рекомендується досліджувати на наявність аскарид. Обструкція може бути наслідком пухлини головки підшлункової залози або ехінококозу (кістозні мембрани «осідають» в жовчному протоці).
  • Розтягнутий жовчний міхур з тонкими стінками, який заповнений рідиною, може свідчити про мукоцеле (слизової кісті). Ця патологія не викликає локальної хворобливості при натисканні.

  Аномальні причини явища

  Збільшений ЖП – симптом ряду захворювань:

  1. Холециститу.
  2. Дискінезії жовчовивідних шляхів.
  3. ЖКХ.
  4. Пухлин ЖП і його проток.
  5. Постоперационного синдрому (хірургічне втручання на жовчному міхурі).

  

  Холецистит – запалення стінок ЖМ. Може протікати в гострій і хронічній формі. Основна причина – бактеріальна інфекція. Інші фактори – вірусний гепатит, лямбліоз жовчовивідних шляхів.

  Хронічний холецистит може бути калькульозним (супроводжується утворенням конкрементів) та безкам’яного.

  У першому випадку загострення недуги супроводжується нападами печінкової коліки, блювотою, нудотою, жовтяницею. На УЗД – збільшений ЖП.

  Безкам’яний холецистит не викликає таких яскравих проявів, як калькульозний. Пацієнти скаржаться на ниючі болі в області правого підребер’я, інтенсивність яких посилюється після прийому їжі.

  Головний компонент терапії холециститу – дієта. Пацієнти повинні:

  • «Вчорашній» хліб;
  • супи та бульйони з овочів;
  • нежирні сорти м’яса і риби;
  • крупи, макарони, каші, сир, сухофрукти;
  • кисломолочні продукти;
  • настої трав, неміцний чай, кава з молоком.

  З раціону виключають:

  • бульйони з грибів, риби, м’яса;
  • гарячі страви та напої;
  • смажене, жирне, гостре;
  • солодощі;
  • алкоголь.

  Лікування холециститу в період загострення передбачає використання протимікробних або проти паразитарних препаратів. Їх приймають курсами по 7-10 днів.

  Поліпшити відтік жовчі допомагають відвари на основі таких трав:

  • безсмертник;
  • кропива;
  • лопух;
  • кульбаба.

  При калькульозному холециститі (так само як і при ЖКХ) пацієнтам показано видалення конкрементів. Для поліпшення властивостей жовчі рекомендується протягом півроку приймати пшеничні висівки.

  Дискінезією жовчовивідних шляхів називають функціональну патологію, при якій органічні і структурні зміни в жовчному міхурі і протоках відсутні, але при цьому порушена рухова функція органу.

  Причинами недуги можуть бути психоемоційні розлади, алергія на продукти харчування.

  Симптомами дискінезії є:

  • Болі в області правого підребер’я. Можуть бути тупими, переймоподібними, ниючі.
  • Спостерігаються розлади з боку нервової системи – поганий настрій, втому, зниження апетиту. Пацієнти скаржаться на безсоння.

  

  Діагноз підтверджується на УЗД. Лікування захворювання обумовлюється типом дискінезії (знижений або підвищений тонус жовчного міхура).

  Так, пацієнтам, у яких захворювання протікає по гіпотонічному типу (відрізняється уповільненим виділенням жовчі), показано часте, дробове харчування (5-6 разів / добу). Корисно включити в раціон продукти, що сприяють відтоку жовчі – овочі, фрукти, рослинні масла.

  При підвищеному тонусі жовчного міхура пацієнтові призначають жовчогінні засоби (синтетичні препарати або натуральні склади). Так, хороший клінічний ефект демонструє прийом відварів таких трав:

  • реп’ях;
  • безсмертник;
  • кропива;
  • календула;
  • кульбаба.

  В аптеці можна придбати готовий жовчогінний чай. 1 ст. л. кошти з вечора заливають склянкою крутого окропу, настоюють 12 годин, проціджують. Схема прийому: по половині склянки напою двічі на день перед їжею.

  Для поліпшення відтоку жовчі рекомендується пити мінеральну воду (наприклад, «Єсентуки» №14,17) – її підігрівають, приймають 2 рази на добу за півгодини до їди. Таке лікування проводять один раз на рік протягом місяця.

  ЖКХ – захворювання жовчного міхура, що супроводжується появою каменів (конкрементів) в порожнині органу і / або в жовчовивідних шляхах.

  Камені ЖП – кристалічні структури, які утворюються з жовчі при зміні її складу. Конкременти формуються внаслідок скупчення холестерину і солей кальцію (зв’язуються билирубином).

  Причинами ЖКХ виступають:

  • генетична схильність;
  • цукровий діабет;
  • ожиріння;
  • неправильне харчування;
  • цироз печінки;
  • холецистит;
  • фактором розвитку захворювання виступає вагітність.

  Симптоми жовчнокам’яної хвороби залежать від розміру конкрементів, їх кількості та місця локалізації. Типовою ознакою недуги є печінкова колька (її поява обумовлюється виходом каменів з жовчного міхура і рухом по жовчовивідних протоках).

  Пацієнти скаржаться на гострі болі в області правого підребер’я, иррадиирующие в праву руку, лопатку. Напади коліки супроводжуються проявами диспепсії – блювотою, нудотою. Нерідко до ЖКХ приєднується запалення, на тлі якого відзначається гіпертермія. При закупорці загальної жовчної протоки сеча може забарвлюватися в темно-жовтий або коричневий відтінок, а кал знебарвлюватися.

  Діагностика ЖКХ включає УЗД і рентген.

  Підходи до лікування:

  • Видалення збільшеного ЖП хірургічним шляхом (порожнинна або лапароскопічна операція).
  • Дроблення каменів за допомогою ультразвуку.
  • Розчинення конкрементів препаратами жовчних кислот (хенохол, Хенодол, Урсофальк, Урсосану). Така терапія допустима лише в разі, коли жовчний міхур зберіг свою скоротливу здатність, а жовчовивідні протоки – прохідність.

  Ще однією розповсюдженою причиною збільшення ЖП виступає післяопераційний синдром (діагностується після хірургічного втручання на ЖП). ПС – збірне поняття, яке включає ряд змін в структурі ЖП, які спричинила за собою операція.

  Симптоми досліджуваного синдрому можуть відрізнятися:

  • При першому варіанті течії недуги у пацієнтів діагностуються болю в області правого підребер’я, жовтяниця. Причини таких проявів – камені в жовчовивідних протоках, які не були виявлені під час проведення операції, звуження загального ЖП.
  • У другому випадку у пацієнтів виникають приступообразні болю оперізуючого характеру або локалізовані в області лівого підребер’я, визначаються прояви диспепсії. Причина – панкреатит (запалення підшлункової залози).
  • При третьому варіанті перебігу ПС виявляються ознаки гастриту, а також запального процесу у дванадцятипалій кишці (діарея, рідкий стілець або запори, «бурчання» в животі).

  Лікування ПС залежить від причини його появи: в першому випадку пацієнту може бути призначена повторна операція, в другому і третьому лікарі проводять терапію відповідних захворювань.

  Збільшений ЖП на УЗД може виявитися симптомом наявності добро – або злоякісної пухлини цього органу (його проток).

  Доброякісні освіти – поліпи – виявляються досить часто. Перебіг захворювання безсимптомний. При активному зростанні таких структур їх видаляють оперативним шляхом.

  Рак ЖП займає 5 місце по частоті серед усіх злоякісних пухлин органів шлунково-кишкового тракту. Фактори ризику:

  1. ЖКХ.
  2. Похилий вік пацієнта.
  3. Доброякісні освіти в ЖП.

  Ранні стадії раку відрізняються або безсимптомним перебігом, або хвороба маскується під калькульознийхолецистит. На пізніх етапах розвитку захворювання пацієнти худнуть, їх турбують болі у області правого підребер’я, з’являється жовтяниця.

  Рак ЖП визначається на УЗД, лікування – виключно хірургічне.

  Збільшення ЖП може бути пов’язано з вродженою чи набутою деформацією даного органу. Остання обумовлюється такими причинами:

  • хронічним запаленням;
  • жовчнокам’яну хворобу;
  • переїданням або дієтами;
  • підвищеними навантаженнями на м’язи живота;
  • хворобами органів травлення;
  • ослабленням діафрагми;
  • віковими змінами.

  Пацієнти з деформацією ЖМ стикаються з такими симптомами:

  • зниженням (відсутністю) апетиту;
  • виявленням жирових елементів в калових масах;
  • різким схудненням;
  • диспепсією;
  • болями в області правого підребер’я;
  • знебарвленням калових мас.

  Найбільшу небезпеку для пацієнта являє некроз шийки ЖМ внаслідок деформації такого. Це явище може стати причиною вилиття жовчі в очеревину, розвитку перитоніту і як наслідок призвести до летального результату.

  Спеціального лікування деформація ЖП не вимагає. Пацієнту показано дотримання дієти і комплекс заходів, спрямований на усунення супутніх захворювань:

  • прийом спазмолітиків, анальгетиків, антибіотиків;
  • при необхідності – Відень організму;
  • використання імуномодуляторів;
  • фізіопроцедури, ЛФК, масаж.

  У домашніх умовах рекомендується фитолечение з використанням таких відварів:

  • З’єднують по 3 ч. Л. крушини, кмину, м’яти і шавлії. Склад заливають літром окропу, залишають настоюватися на ніч. Схема прийому: 200-300 мл ліки випивають протягом дня.
  • Справитися з порушенням травлення допоможе такий настій: змішують по 1 ч. Л. фенхеля, ромашки, крушини, деревію і безсмертника. Трави заливають літром окропу, настоюють, проціджують. Як приймати: по 200 мл напою випивають двічі в день за 30 хвилин до їди.

  наслідки

  Чим небезпечне збільшення жовчного міхура в розмірах? Якщо зміна форми органу позначається на функції жовчовивідних шляхів, може виникнути застій жовчі. Її наслідок – холецистит і утворення конкрементів (ЖКХ). Збільшення ЖП позначається на функції травлення.

  Завжди існує ризик перитоніту, пов’язаний з високою йязикурністю летального результату.

  Як бачимо, збільшення жовчного міхура – не тільки симптом (наслідок), а й причина функціональних порушень травної системи. Своєчасна діагностика явища і визначення факторів, які його спровокували, допоможе уникнути можливих ускладнень патології.