Під час обстеження організму можуть знадобитися різні процедури, в тому числі і біопсія печінки.
Основні цілі процедури
Цю процедуру проводять з метою:
- визначити стан органу, усередині якого розвиваються запальні процеси;
- з’ясувати причини раптового пожовтіння шкіри;
- уточнення результатів, отриманих в результаті УЗД, МРТ;
- з’ясувати причини збільшення цього органу.
Також цей метод використовується при раку печінки, оскільки тільки він допомагає поставити цей діагноз.
Роблять цю процедуру за допомогою голки: проколюють шкіру та інші тканини, щоб дістатися до печінки. За допомогою неї беруть маленький зразок органу, який називається биоптат. Цей фрагмент після його взяття вивчають під мікроскопом. Іноді можуть взяти і більший зразок, щоб поставити правильний діагноз, для цього беруть клиновидную частина печінки.
Дуже часто пункційна біопсія може привести до інших проблем, так що краще її проводити якомога рідше і лише за суворими показаннями. До цієї процедури потрібен ретельний підхід.
Біопсія печінки проводиться не завжди. Не рекомендується робити процедуру, якщо виявлена запущена стадія хвороби, в такому випадку біопсія може лише призвести до ускладнень. Також не можна проводити процедуру після курсу лікування від гепатиту С.
Як проводиться біопсія?
Спочатку слід здати всі необхідні аналізи перед процедурою, за якими лікар визначить доцільність її проведення. Також лікар повинен ознайомити хворого з усіма нюансами біопсії, з її наслідками і можливими ускладненнями. Важливо щоб пацієнт повідомив, на які ліки у нього алергія, особливо на засоби з групи анестетиків, оскільки дана процедура проводиться під анестезією.
Біопсія печінки проводиться в кілька етапів:
- Хворого укладають на спину при цьому він піднімає праву руку і кладе її під голову. Рухатися пацієнту під час біопсії категорично забороняється.
- Для точного визначення, який же ділянку необхідно досліджувати, застосовують апарат УЗД.
- Після використовують спеціальні дезінфікуючі засоби, і вводять знеболювальна речовина в дану галузь тіла.
- Потім лікар робить маленький надріз, вводить голку і бере потрібний компонент тканин.
Пункційна біопсія печінки в цілому займає не більше 5 хвилин.
Після неї пацієнт повинен залишатися в лікарні ще близько 4 годин, за його станом спостерігає медсестра. Хворий може відчувати сверблячу біль в області спини і шиї, так що йому можуть дати знеболююче. Після ж цілий тиждень пацієнтові не можна буде приймати будь-які протизапальні препарати, аспірин та інші засоби, які містять в собі ацетилсаліцилову кислоту, Мотрин, Адвіл, Ібупрофен. Протягом доби можна робити ніякі вправи і відвідувати тренування, протягом 8 годин заборонено сідати за кермо автомобіля.
Після взяття тканин вони відправляються в лабораторію для подальшого аналізу. Зразок вивчає лікар-гістолог або ж патоморфолог під мікроскопом. Після чого готується висновок, який передається лікаря. На підставі результатів лікар може порекомендувати зробити обстеження, які включають в себе об’єктивний огляд, біохімічний аналіз крові та інші тести, які допоможуть визначити, чи є які-небудь ускладнення.
види біопсії
Крім того способу, що описувався вище, використовують інші способи проведення біопсії:
- Лапароскопічна біопсія печінки, яка має на увазі наявність маленького розрізу і введення туди голки. Саме цей спосіб використовується при раку печінки. Потім через отвір вводять тоненьку трубочку, на якій закріплена камера. Ця камера виводить зображення на екран. Лікар, орієнтуючись по картинці на екрані монітора, бере потрібну частинку тканини органу. Даний спосіб використовується, щоб досліджувати певну ділянку.
- Трансвенозная біопсія печінки. Її застосовують лише в тому випадку, якщо є якісь проблеми зі згортанням крові в порожнині шлунка, і там присутня рідина. Лікар вводить пацієнтові трубку з голкою для процедури в катетер, який знаходиться у вені на шиї у пацієнта. Після цього доктор простягає голку до органу, і бере зразок тканин для подальших тестів.
- Сліпа пункція органу, при якій вводять тонку пункційну голку (на вигляд вона порожня і в ній є спеціальний мандрен). Залежить від того звідки буде братися зразок печінки, робитися розріз на грудях і вводиться голка або ж робиться прокол в черевній порожнині. За цим всім ретельно стежить лікар на екрані ехоскопіі. Якщо голка введена як потрібно, то фахівець зможе дістати мандрен з голки, де має бути негативний тиск. Після ж повільно вводить голку крізь тканини в орган.
Можливі побічні ефекти і аналіз результатів
Незважаючи на те що пункційна біопсія печінки не має на увазі під собою значного хірургічного втручання, і йязикурність розвитку ускладнень дуже мала (вона становить менше 1%), побічні ефекти все ж можливі. При проведенні біопсії лікар може проколоти жовчний міхур, легені, нирки, черевну порожнину, а також може занести інфекцію, якщо інструменти були погано простерилізовані. Для того щоб виправити становище, проводять хірургічне втручання і переливання крові. Якщо говорити про летальний кінець, то такий розвиток подій може статися тільки в 0,1% випадків. Якщо ж пацієнт після біопсії відчуває себе погано, у нього підвищена температура, з’явилися болі в області інших органів, то слід негайно звернутися до лікарні.
Для того щоб оцінити результати процедури, є кілька відомих способів, зокрема, метод Метавір. В ході даного аналізу виявляють тяжкість захворювання, яке залежить від кількості балів.
Оцінка ставиться в балах: від 0 до 4. Якщо у пацієнта «0» балів, то запалення немає, якщо 3-4, то присутній запалення у важкій стадії. Така стадія запалення дає можливість зробити висновок про рубцювання фіброзної тканини в органі. Стадії фіброзу також визначаються за балами:
- 1 – мале рубцювання;
- 2 – рубцювання вийшло за межі органу;
- 3 – мостовидний фіброз, який розширюється;
- 4 – сильне рубцювання і цироз.
Метод Кноделя, або метод гістологічної активності. Даний метод аналізу більш складний, але в той же час більш інформативний. Також має свою систему балів, причому кожен з них складається з декількох компонентів, перший з яких вказує на мостовидний і перипортальний некроз (оцінка знаходиться в діапазоні від 0 до 10). Наступні два компонента вказують на портальний запальний процес і омертвіння тканин окремих ділянок печінки.
Поєднання цих трьох компонентів говорить в цілому про ступінь запалення і відображається таким чином:
- 0 – немає запалення;
- 1-4 – мінімальне;
- 5-8 – середнє;
- 9-12 – помірне;
- 13-18 – сильне запалення.
Крім цього, йде аналіз ступеня рубцювання печінки в діапазоні від 0 до 4, де 4 означає велике рубцювання або цироз.
Цей аналіз дозволяє лікареві оцінити стан пацієнта і підібрати правильну тактику лікування.
