Запорука успіху в лікуванні будь-якого захворювання – точна діагностика. З розвитком сучасної медицини є безліч способів, як інструментальних, так і лабораторних, які допомагають лікареві визначиться з діагнозом.

Диференціальна діагностика

На першому місці серед діагнозів, що найчастіше зустрічаються серед населення, знаходиться артеріальна гіпертензія. Давайте розберемося, що це за хвороба і як її діагностувати.

1что таке артеріальна гіпертензія?

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм.рт.ст. Синонім артеріальної гіпертензії – гіпертонічна хвороба. Якщо не вдається з’ясувати причину, по якій спостерігається підвищення кров’яного тиску, артеріальна гіпертензія називається первинною. До розвитку вторинної гіпертензії призводять такі стани: – хвороби нирок (запалення, гідронефроз, стеноз ниркових артерій, нефроптоз), ендокринні захворювання (феохромоцитома, акромегалія, гіпотиреоз).

Вторинна АГ при вагітності

Вторинна АГ може зустрічатися при вагітності, бути обумовлена неврологічними порушеннями, викликана деякими ліками, розвиватися при зловживанні алкоголем. Існують фактори, поєднання яких зумовлює високий ризик розвитку гіпертензії. Це спадковий фактор: якщо в сім’ї мати або батько страждає підвищенням тиску, є високий ризик того, що дитина в майбутньому буде гіпертоніком, а також вік: з віком збільшується число пацієнтів з АГ.

За деякими статистичними дослідженнями, у осіб старше 65 років АГ спостерігається у кожного другого. Але є особлива форма гіпертонії, яка розвивається стрімко і протікає дуже важко – злоякісна, на відміну від інших форм, хворіють цією формою переважно молоді чоловіки. Велику роль у розвитку АГ відіграють і фактори зовнішнього середовища: надмірне вживання солі, куріння, алкоголь, ожиріння, низька фізична активність, стресові ситуації, постменопауза.

2Почему небезпечно високий кров’яний тиск?

Органи-мішені

Така пильна увага, що приділяється даній недугу, пояснюється тим, що при цьому захворюванні зростає ризик ускладнень: інфарктів, інсультів, які значно знижують тривалість життя. В організмі є органи, безпосередньо які страждають від високого кров’яного тиску більшою мірою. Ці органи називаються органами-мішенями. Це серце, судини очей, головного мозку і нирок.

Діагностика гіпертонічної хвороби включає обов’язкову діагностику і цих органів. Небезпечна гіпертензія ще й тим, що розвивається поволі і анітрохи не проявляє себе спочатку. Пацієнт навіть не знає про те, що у нього підвищений тиск, оскільки його нічого не турбує, компенсаторні можливості організму нівелюють симптоми. Скарги з’являються лише коли уражаються органи-мішені.

То вже або високий ступінь гіпертензії або кризового перебіг гіпертонії. Також пацієнти, навіть знаючи про те, що у них високий тиск, часто не надають цьому належної уваги і пускають захворювання на самоплив. Чого робити категорично не можна. Навіть при одноразовому підвищенні АТ, потрібно контролювати свій тиск і вміти його самостійно визначати.

3Методіка визначення тиску

Правила вимірювання артеріального тиску механічним тонометром

Основним доступним і поширеним методом діагностики АГ є правильне вимірювання тиску. Вимірювання артеріального тиску проводиться в умовах повного спокою, як психічного так і фізичного, при кімнатній температурі. За 1-2 години до початку процедури не бажаний прийом кави, куріння, вживання великої кількості рідини і їжі, виконання фізичних навантажень різної інтенсивності. Вимірювання артеріального тиску проводиться сидячи, лежачи, іноді стоячи.

При перевірці АТ сидячи, спина пацієнта повинна упиратися в спинку стільця, ноги стояти на підлозі, не бути перехрещені, рука пацієнта повинна вільно лежати на столі на рівні грудей. Манжета тонометра накладається на звільнену від одягу руку. Вимірювання поверх одягу спотворює цифри артеріального тиску. Середина манжетки повинна розташовуватися на рівні серця пацієнта, якщо манжета буде розташована нижче – АТ буде спотворюватися, частіше воно завищується, якщо вище рівня серця – АТ знижується.

Низ манжети при правильному накладення на 2,5 см вище згину ліктя. Стетоскоп повинен щільно стосуватися (але не тиснути!) Внутрішнього згину ліктя, де плечова артерія пульсує найбільш виражено. Перший тон, чутний вухом і видимий на шкалі, називається систолічним тиском (САТ), момент, коли пропадає заключний чіткий тон – діастолічний АТ (ДАТ).

При першому візиті до лікаря слід вимірювати артеріальний тиск на двох руках. В подальшому – на руці, де АТ вище. Різниця АТ на руках може бути 5-10 мм.рт.ст., але може бути і більше з-за анатомічних особливостей артерій. Вимірювати артеріальний тиск бажано два рази з інтервалом не менше двох хв. Орієнтуватися треба на середнє значення вимірювань на одній руці.

4Программа обстеження пацієнтів при гіпертензії

Збір анамнезу у пацієнта

Діагностика артеріальної гіпертензії ставить перед собою такі завдання:

• підтвердити наявність АГ, встановити її ступінь;
• виявити фактори ризику артеріальної гіпертензії;
• визначити первинне чи вторинне походження АГ, провести диференціальну діагностику;
• виявити, чи є ураження органів-мішеней.

Перш ніж приступити до діагностики, лікар повинен якомога точніше зібрати анамнез у пацієнта з передбачуваним діагнозом артеріальної гіпертензії: чи були випадки захворювання АГ, раннього розвитку хвороб серця, цукрового діабету, інфарктів у близьких родичів, з’ясувати чи має пацієнт хронічні захворювання, чи здійснює прийом лікарських препаратів.

Індекс маси тіла

Лікар повинен провести оцінку способу життя пацієнта: харчування, фізична активність, наявність шкідливих звичок, характеру роботи, особистісних якостей характеру пацієнта. Загальний огляд лікарем включає в себе визначення росту, ваги, індексу маси тіла (ІМТ). ІМТ – це відношення маси тіла в кілограмах до росту в метрах в квадраті. ІМТ в нормі від 18,5- до 25. ІМТ більше 25 вказує на перевищення маси тіла, як один з факторів ризику виникнення АГ.

Після проведення спільного огляду, лікар проводить вимірювання артеріального тиску по вищевикладеним правилам. Але, на жаль, в реальних поліклінічних умовах вимірювання артеріального тиску на двох руках двічі не проводять зважаючи на брак часу. Тому пацієнту, для встановлення ступеня артеріальної гіпертензії, лікар зобов’язаний дати «домашнє завдання» – виконати профіль АТ.

Профіль АТ – це вимір пацієнтом артеріального тиску самостійно, вдома, як мінімум 4 рази на день (двічі вранці і двічі ввечері) не менше 3 днів на тиждень. Результати вимірювань повинні бути зафіксовані на папері і надані доктору на наступному візиті. Вимірювання артеріального тиску в домашній обстановці дозволяє зробити диференціальну діагностику істинної АГ і гіпертензії «білого халата», коли артеріальний тиск у пацієнта підвищується від хвилювання в лікарняних умовах, побачивши лікаря.

Високий тиск

Якщо цифри тиску за профілем вище 140/90 мм.рт.ст. – це вказує на стабільну артеріальну гіпертензію і необхідність лікування. Якщо у пацієнта з передбачуваної АГ цифри кров’яного тиску при самостійному вимірі нормальні, необхідно провести добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), щоб підтвердити або зняти діагноз гіпертензії.

ДМАТ – це багаторазове вимір артеріального тиску протягом 24 годин. Пацієнту в амбулаторних умовах надягають портативний реєстратор, який працює на акумуляторних батареях. Пацієнт відправляється додому, веде повсякденний спосіб життя у звичній обстановці.

Протягом часу моніторування АТ, пацієнт веде щоденник, в якому фіксує фізичну, розуязик навантаження, емоційні сплески, зміна в самопочутті протягом дня, час прийому медикаментозних засобів, час пробудження і сну. Дані щоденника надаються лікаря і оцінюються показань ДМАТ. Добове моніторування має явну перевагу перед одноразовим вимірюванням артеріального тиску і дозволяє більш точно встановити правильний діагноз.

5Діагностіка органів-мішеней при АГ

Огляд очного дна

З метою встановлення походження гіпертензії, а також встановлення ступеня ураження органів-мішеней, проводять такі дослідження:

1. Для уточнення стану нирок і виключення ниркових причин АГ: загальний аналіз сечі, сеча по Ничипоренко і Зимницкому, проба Реберга, УЗД нирок, радіоізотопна ренографія.
2. Обстеження серця: ЕКГ – на кардіограмі спостерігається збільшення зубця R у відведеннях V5, V6, I, aVL, S-T сегмент зміщується кілька донизу. ЕхоКГ, при проведенні якого спостерігаються ознаки збільшення лівого шлуночка або інші прояви ураження серця внаслідок високого навантаження на судини і камери.
3. Огляд очного дна – при гіпертензії судини занадто звиті, ущільнені, можливі крововиливи в сітківку.
4. УЗД наднирників, щитовидної залози.
5. Загальний аналіз крові, біохімія крові (визначення вмісту сечовини, креатиніну, сечової кислоти, електролітів, холестерину, амінотрансфераз, глюкози, білірубіну).

Ці методи допомагають встановити діагноз артеріальної гіпертензії, з’ясувати її походження, ступінь вираженості гіпертензії і визначиться з лікуванням даного захворювання. Чим раніше буде проведена діагностика і призначено лікування, тим менше йязикурність розвитку ускладнень АГ.

Якщо Ви, вимірюючи свій тиск, виявили у себе високі цифри, або про це Вам повідомив доктор при проходженні профогляду, не тягніть з повним обстеженням і виконуйте всі рекомендації лікаря. Пам’ятайте, що немає нічого важливішого Вашого здоров’я!