Про електричної активності серця заговорили ще в 19-му столітті. Тоді стало відомо, що під час роботи серця утвориться деяка кількість електрики. З того часу і понині існує прекрасна можливість оцінювати процеси реполяризації і деполяризації серця.

1Анатомія провідної системи

Провідна система серця

Досить часто не тільки на слуху у медичного працівника, а й у якому з’явився на прийом пацієнта зустрічається фраза «процеси реполяризації». А що ж це таке за своєю суттю? Часом брак знань змушують пацієнта багато думати, і плоди роздумів приводять його до необгрунтованих тривог і сумам. А все через те, що відсутнє розуміння простих істин електрофізіології. Отже, наше серце, володіючи провідною системою, має здатність збуджуватися і повертатися в стан спокою. Таке визначення є, звичайно ж, умовним. Адже цей орган працює 24 години на добу, а це значить, що ніяких пауз в роботі здорового серця бути не повинно.

Звернемося саме до його електрофізіології. «Від маківки до п’ят» наше серце забезпечено провідною системою, яка представлена вузлами, пучками і волокнами. Структурною одиницею цієї системи є атипова м’язова клітинка. Вона містить менше скорочувальних елементів міофібрил, але більше саркоплазми – цитоплазми, яка заповнює простір між миофибриллами. Саме саркоплазма забезпечує проведення збуджуючих імпульсів усередині волокна. Навіть зовні ці провідні шляхи можна спробувати відрізнити неозброєним оком – вони трохи блідіше.

2Основи електрофізіології

Структурна одиниця міокарда – кардіоміоцит

Щоб зрозуміти суть процесів реполяризації, логічно розглянути все по порядку. Почнемо із серцевою клітини – кардіоміоцити. Кардіоміоцит має мембрану, пронизану порами (каналами), через які проходять іони. Вбудовані канали працюють по-різному. Для роботи одних потрібно витрата енергії, для інших немає такої необхідності, так як здійснюється пасивна дифузія іонів за градієнтом концентрації. Мембрана відмежовує внутрішньоклітинного простору і міжклітинну рідину. Як всередині, так і ззовні клітини в певній концентрації знаходяться іони кальцію, натрію, хлору, калію та ін.

Клітка може перебувати в стані спокою і в стані збудження. У стані спокою концентрація калію всередині кардиомиоцита в раз 30-35 перевищує таку ззовні. Концентрація ж іонів натрію навпаки в 10-20 разів вище зовні в порівнянні з внутрішньоклітинної середовищем. У стані спокою мембрана непроникна для іонів натрію, і частково проникна для іонів калію. Знаходження іонів всередині і поза клітиною забезпечує сумарний заряд. У фазі спокою клітина заражена негативно, позаклітинний простір має позитивний заряд. Якщо до клітки підходить електричний імпульс, відбувається активація каналів (пор) в мембрані кардіоміоцитів.

Процеси деполяризації і реполяризації в клітці

Перш за все, активуються кальцієві і натрієві канали, які відповідають за збудження кардіоміоцитів. В результаті швидкого надходження всередину іонів кальцію і натрію, кардіоміоцит набуває позитивний заряд. Ця фаза називається деполяризацією. Після того, як іони кальцію і натрію надійшли в клітку, починається відновлення заряду – процес реполяризації. Незважаючи на те, що іони кальцію продовжують повільно надходити в клітину, канали, пропускають натрій, закриваються. Далі відбувається відкриття активних калієвих каналів, і закриття каналів для кальцію.

В результаті відновлюється вихідний заряд мембрани. Клітинна мембрана з фази реполяризації переходить в стан спокою. Кардіоміоцит є структурною одиницею серця. Ми торкнулися лише проводять (атипових) кардіоміоцитів, які є частиною провідної системи. Існує ще два типи клітин – секреторні і скоротливі. Секреторні клітини розташовуються переважно в правому передсерді і секретують натрійуретичний фактор (ПНФ). Скоротливі утворюють основну масу міокарда, що забезпечує одну з основних функцій серця – скоротність.

3Нарушеніе реполяризації

Синдром ранньої реполяризації шлуночків

З якихось причин може мати місце порушення процесів реполяризації. Це означає те що є проблема з відновленням заряду. Клітка не встигає «перепочити» перед черговим порушенням. Цьому можуть сприяти різні причини. Прийом лікарських препаратів, що стимулюють симпатичну нервову систему, може стати причиною розвитку синдрому ранньої реполяризації шлуночків. Захворювання сполучної тканини (колагенози), кардіоміопатія, вади серця, ішемічна хвороба серця, гіпертрофія міокарда та інші фактори можуть призводити до порушень процесів реполяризації.

Клінічно це може проявляти себе симптомами основного захворювання, або ж реєструватися тільки на електрокардіограмі. Однак, хоч як мене були справи з Вашим самопочуттям, варто звернутися на консультацію до лікаря. Будьте здорові!