Періодично виникає м’язова слабкість при ВСД є причиною надмірної вироблення адреналіну внаслідок паніки, нервозності або страху. Це типовий симптом вегетосудинної дистонії, впоратися з яким допомагають рекомендації лікаря і приємні фізичні навантаження, прогулянки, розминка, плавання або біг підтюпцем.
симптоми ВСД
Лікарі розділяють вегетосудинну дистонію на 3 типи: сімпатікотоніческого, парапімпатікотоніческую і змішану. Залежно від проявів симптомів фахівець визначає ступінь захворювання, а також локалізацію. Симптоматика ВСД буває прихованою, нападоподібному і постійною. Класичні ознаки ВСД:
- аритмія;
- неврозность;
- скачки тиску;
- серцеві болі;
- вегетативні збої;
- розлад дихання (нестача повітря, клубок у горлі).
У 90% людей, що страждає від нападів ВСД, виникає кардіальний синдром: людина відчуває серцеві скорочення, збої ритму, біль за грудиною, завмирання серця. Накочує втома, сильна слабкість в руках і ногах, фізичні навантаження погано переносяться. Напади різняться за часом, характер болю – щемлива, пекучий. Незважаючи на прояв аритмії, дослідження роботи серцевого м’яза не підтверджують відхилення або зміни.
Повернутися до списку
Типи вегетосудинної дистонії
Гіпертонічний тип хвороби пов’язаний з підвищенням артеріального тиску до верхньої межі норми – 130/85? 140/90 мм рт. ст. На цьому тлі виникають головні болі, серцебиття, постійна слабкість, проте йязикурність розвитку криза мінімальна. При гіпотонічній типі виникає апатія, втомлюваність, сонливість, можливі непритомність. Цьому типу повалені люди астенічного складу, бліді, часто мерзнуть, з підвищеним тонусом парасимпатичної нервової системи. Максимальний рівень артеріального тиску не перевищує 100 одиниць.
Можливо безпричинне збільшення або зниження температури, пітливість, тремтіння, відчуття жару. При ВСД виникає метеозалежність, знижується адаптація організму до стресу або навантажень. Вегетативна дисфункція проявляється в лякливості, дратівливості, апатичності або навпаки – зайвої активності. Важкі види хвороби характеризуються тугою і навіть схильністю до суїцидів.
Повернутися до списку
Слабкість як один із симптомів
При захворюванні ВСД проявляються симптоми різних хвороб.
У людей постійно схильною до стресів і надмірним фізичним навантаженням розвивається слабкість, безсилля і апатія. Людський організм в такому стані витрачає більше енергії, і її не вистачає для відновлення сил і нормалізації роботи органів. Але зовнішні чинники – не єдина причина подібного стану.
При збої роботи нервової системи виникає не тільки фізична, а й психологічна втома. Людина тривожний, і цей стан виснажує сильніше будь-якого праці. Але якщо не звертати уваги на виснаження, організм починає подавати сигнали доступною їй язика – виникають нездужання, м’язова слабкість, зниження розуязиках здібностей. При порушеннях ВСД у людини пропадає бажання рухатися, працювати, радіти життю. А це вже психологічний порушення.
Повернутися до списку
Причини і механізм розвитку слабкості
Тривога і страх сприяють підвищенню рівню адреналіну в крові. Перший захист при страху – втеча, тому адреналін підвищує м’язовий тонус, зростає напруга м’язів, кісток скелета, волокон і судин. Стан схоже на приплив сил після прийому кофеїну або тонізуючого чаю, кави, енергетика. Людина не може постійно перебувати в напрузі – організму необхідно відновлювати сили, тому накочує сильна слабкість. Тільки в разі нападу ВСД людина не працює, а слабкість все одно виникає. Причина проста: організм постійно очікує небезпека, знаходиться в статичному напрузі. Після панічних атак, характерних для ВСД, накочує слабкість до знемоги. Тому якщо адреналін виробився, потрібен певний час для повернення в норму.
Повернутися до списку
Методи діагностики слабкості при ВСД
Для постановки діагнозу необхідно кваліфіковане обстеження.
Перш за все рекомендується звернутися до дільничного лікаря, щоб визначити, чи дійсно причина слабкості полягає в вегетосудинної дистонії. Лікар призначить ряд досліджень:
- загальні аналізи крові та сечі;
- УЗД внутрішніх органів і судин головного мозку;
- контрольні заміри артеріального тиску;
- кардіограму;
- томографію, рентген хребта.
Якщо лікар не знайде будь-яких захворювань, що мають подібну симптоматику, це свідчить, що саме вегето-судинна дистонія викликала слабкість, підвищену стомлюваність, загальні нездужання. Проаналізувавши характер хвороби, лікар призначає відповідний курс лікування.
Повернутися до списку
Що робити при слабкості?
Якщо причиною слабкості при ВСД став підвищений рівень адреналіну, терапію спряязикють на зниження кількості цього гормону. Найчастіше використовується два методи лікування. Перший базується на прийомі психотропних препаратів, що знижують рівень страху. Крім зниження вже існуючого рівня адреналіну, лікарський засіб подібного типу попереджає його надмірне утворення в подальшому. Лікувальний курс розтягнутий в часі, оскільки організму необхідно пристосуватися до нового стану.
Другий спосіб спрямований на руйнування вже утворилися гормонів – це помірне фізичне навантаження. Незважаючи на знемагає слабкість необхідно встати і почати ворушитися. Неважливо, це тривала ходьба, легка пробіжка або невелика розминка. Вправи спрямовані не на зміцнення організму, тому не потрібно домагатися прискорення пульсу або потовиділення. Надмірне навантаження може погіршити загальний стан. Якщо напади ВСД виникають не так часто, рекомендується терапію починати саме з помірних, але постійних навантажень.