Відключений жовчний міхур (ОЖП) – явище, при якому цей орган травлення не виконує своїх функцій (не тримає жовч і не виділяє її в дванадцятипалу кишку).
ОЖП може становити загрозу для життя людини: існує йязикурність скупчення в ньому гною, велика можливість перитоніту.
Причини синдрому відключеного міхура:
- ЖКХ.
- Непрохідність жовчовивідної протоки (він заповнений конкрементами, на тлі запалення утворюються спайки, рубці).
- Склерозування тканин ЖП. Цей стан – наслідок ЖКХ. Орган не може скорочуватися, в ньому накопичується гній.
- Вроджені аномалії.
- Інфекції.
- Онкологія.
- У ряді випадків на стінках ЖП відкладається вапно, вони стають щільними, кам’янистими. Такий жовчний міхур називають «порцеляновим».
Ознаки та діагностика
Не завжди захворювання дає про себе знати явними симптомами. На початкових стадіях синдрому відключеного міхура клінічна картина може бути подібна до холециститом та іншими хворобами органів травлення.
Згодом пацієнти з ОЖП можуть зіткнутися з такими симптомами:
- болями в області правого підребер’я;
- діареєю;
- відчуттям гіркоти у роті;
- печією;
- гіпертермією;
- диспепсією, печінковими коліками;
- желтушностью шкіри і слизових оболонок.
Пацієнти з ОЖП скаржаться на блювоту, нудоту, схильність до закрепів, підвищене газоутворення. Кал стає світлим – це сигналізує про те, що в жовчному міхурі застоюється жовч.
Несвоєчасна діагностика ОЖП і відсутність лікування можуть привести до розвитку запалення і як наслідок – до прориву стінок органу. Гній, що накопичився в жовчному міхурі, виливається в черевну порожнину, виникає перитоніт.
У більшості випадків для того щоб діагностувати синдром відключеного міхура, слід провести 2 дослідження:
- УЗД.
- Внутрішньовенну холеграфію.
Якщо обстеження не дало результатів, пацієнтові призначають ендоскопічну ретроградну холеграфію.
Основне діагностичне захід при даній патології – УЗД – може виявляти 3 стану органу:
- відключений жовчний міхур, який не функціонує;
- тимчасово нефункціонірующіх ЖП;
- повноцінно працюючий орган.
У нефункціонуючому ЖП відсутня жовч, він не скорочується у відповідь на сніданок. В органі можуть виявлятися конкременти. На УЗД в цьому випадку порожнину жовчного міхура не визначається. В області його проекції – освіту овальної або іншої форми, що дає ультразвукову тінь.
Ще один вид нефункціонального ЖП – спав, зморщений орган. Його порожнину на УЗД мінімальна, стінки неоднорідні, потовщені, зовнішні контури жовчного міхура можуть бути деформованими, мати неправильну форму.
Тимчасово відключений жовчний міхур містить жовч, але по ряду причин орган не скорочується і рідина не виливається в дванадцятипалу кишку. Викликати таке явище можуть такі захворювання:
- гострий холецистит;
- околопузирного абсцеси;
- емпієма ЖП;
- механічна жовтяниця;
- перегин шийки ЖМ;
- жовчнокам’яна хвороба (ЖКХ);
- гіпомоторна дискінезія.
При емпіємі відключений жовчний міхур не видно на холецистографии, але добре проглядається на УЗД.
В органі виявляється жовч, він скорочується після прийому сніданку, результати УЗД не свідчать про наявність будь-яких змін в структурі ЖП. У такій ситуації можливо непопадання контрасту в жовчний міхур і порушення функцій стінок органу до згущення жовчі.
Як боротися з проблемою?
Вибір терапії синдрому відключеного міхура залежить від причин виникнення і симптомів захворювання. Лікування може бути медикаментозним і хірургічним.
Якщо орган перестав функціонувати внаслідок ЖКХ (скупчення великої кількості конкрементів), пацієнту показано оперативне втручання (жовчний міхур повністю видаляють).
Якщо симптоми дисфункції ЖП виникли на тлі перекриття каменем жовчовивідної протоки, це утворення видаляють катетером, після чого працездатність органу відновлюється. Спеціаліст призначає препарати, що покращують відтік жовчі і сприяють розчиненню конкрементів.
Повна атрофія жовчного міхура є показанням для його видалення.
Після операції пацієнт повинен дотримуватися суворої дієти:
- обмежити кількість солоної, жирної, смаженої їжі;
- рекомендується пити соки, зелений чай, очищену воду;
- слід повністю виключити алкоголь;
- заборонені спеції, оцет, копченості;
- методи термічної обробки їжі: варіння, смаження, приготування на пару;
- харчування регулярне, дробове, часте (їжу слід вживати невеликими порціями, краще – кожні 3 години);
- пацієнти з надмірною масою тіла повинні обмежити кількість солодощів, випічки, картоплі в раціоні.
Дієта після видалення жовчного міхура повинна бути збалансованою, містити достатню кількість білкової їжі, продуктів, багатих на вітаміни, мінерали.
Нечіткість симптомів ОЖП або їх відсутність ускладнює діагностику захворювання на ранніх етапах розвитку. Щоб запобігти наслідкам недуги, при перших же симптомах слід звертатися за допомогою до лікаря-гастроентеролога і проходити УЗД органів черевної порожнини.
